09:50 13 серпня 2014 р.
Фото: УНН
Понад 300 «зелених беретів» Західного регіонального управління повернулися вчора зі зони АТО.
За час проведення АТО 47 українських прикордонників загинули, 273 – були поранені, 7 – зникли безвісті. Понад триста прикордонників Західного регіонального управління днями повернулись із зони АТО, де два місяці захищали український кордон.
Більше місяця вони перебували в оточенні ворога. На вокзалі, вулицях Львова, якими проїжджали прикордонники, люди вітали їх оплесками і вигуками «Слава героям!».
Усі прикордонники 3-ої та 7-ої мотоманеврених груп повернулись живими, але поранені серед них є. Втім, цієї теми чоловіки уникали в розмові, воліли ділитися емоціями від зустрічі з рідними.
– Я від зустрічі з жінкою, дитиною – на сьомому небі.
– Все вже пройшло, всі живі наші. Дуже потребували духовної опіки, але підтримували нас дуже і дуже дитячі малюнки і листи.
А для Сергія на службі розрадою був його чотирилапий друг «Сепаратист». Так собаку назвали бійці 72 окремої механізованої бригади.
Із ними пес проїхав увесь бойовий шлях. Однак забрати зі собою не змогли, а прикордонники заопікувались тримісячним цуценям, яке, до того ж, отримало ще й осколочне поранення.
«Досить розумний на його вік пес, нічого не боїться, побачив стільки вибухів за свою службу…що вже нічого не боїться. Їздив на танку, БТР. Хіба міг не взяти собаку, друга у біді не залишають», – каже Сергій.
Обстріл був і з боку Росії, і з тилу
Два місяці прикордонники Західного регіонального управління служили на кордоні з Росією. Кажуть, що спілкувались з російськими прикордонниками зрідка.
«Останні два тижні перед ротацією, їхній табір зазнав мінометних обстрілів, – розповів прикордонник Олександр. – Звісно, що був страх, бо це нормальний стан людини. Війна показує, хто є хто».
Більше місяця українські військові були в оточенні ворога, який значно домінував за чисельністю. Відтак вони не отримували продуктів і боєприпасів.
«Ми розуміли, що є проблема, не зовсім на місці вона виглядала так, як про це розповідали у ЗМІ, – каже командир 7 мотоманевреної групи, підполковник Віктор Явтушенко. – Всім сказали, що люди виведені й забезпечені, а вони нічим не були забезпечені, нічим. Ми спільно виконували завдання з 72-ю окремою механізованою бригадою, там було 400 чоловік. Якщо у нас ще був певний резерв, були поля і там збирали помідори, картоплю, щоб вижити, то ті хлопці нічого не мали. Я не уявляю, як вони там виживали. Це при тому, що по них сепаратистами і з боку Росії проводився мінометний і артилерійський обстріл, прицільний і щільний вогонь».
Найскладніше було на початках служби, коли прикордонники спершу не розуміли, що відбувається, хто воює проти них – сепаратисти чи російська армія. З боку Росії їх часто обстрілювали, натомість вони не могли відповідати.
Для генерал-майора Олександра Книри найважливіше було вберегти життя людей, тому важливою була дисципліна. Значно менше було б втрат серед особового складу, якби була координованість дій загалом усіх сил у зоні АТО, якби військовослужбовці строго дотримувались дисципліни і були пильними.
«Був брак інформації про групи, які пересувались по тилах, також брак досвіду у військових. Дуже слабо підготовлені призовники, вищий рівень у тих, хто проходив військову службу, а це все тягне за собою людські втрати», – наголосив генерал.
«Місцеве населення зомбоване»
Місцеве населення Донбасу дуже різниться ставленням до українських військовослужбовців, по різному розуміє ситуацію в Україні. Є ті, хто підтримує українських вояків продуктами і водою чи словом, а є ті, які на боці ополченців.
Втім, чимало людей змінюють свою думку і хочуть миру в Україні, починають реально оцінювати ситуацію. Українські прикордонники навіть розвіювали міфи і стереотипи про мешканців Західної України.
«Їм 20 років вбивали в голову, що у Західній Україні Бандера, а самі навіть не знають, хто це, що тут у нас їдять дітей…Ми розповідали і про наших людей, які хочуть миру, і про Бандеру. Дехто змінював своє бачення. Але у них немає українських телеканалів і радіо. Вони зомбовані російськими каналами. Там слід заборонити їх», – зауважив прикордонник Олександр.
Два місяці постійних переживань, спілкування телефоном, коли випаде – таким було життя рідних прикордонників. Найважче було дочекатись ранку, говорили жінки і матері.
У відпустці з рідними прикордонники будуть місяць, а далі – служба на кордоні, але якому вони не знають. Прикордонникам видали відрядження і цей документ наразі єдиний, який підтверджує, що вони перебували у зоні АТО.
Влада обіцяє матеріальну винагороду і пільги, звання «учасника бойових дій», але це – в майбутньому. Наразі доплата до зарплати за службу в зоні АТО становить від 500 до 3000 гривень.
Журналіст «Радіо Свобода» Галина Терещук розповіла це в сьогоднішній публікації «У зоні АТО видно, хто є хто – прикордонник».