Кожна хвилина відкритого кордону – це плюс день кривавого протистояння, – військовий експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор «Інформаційного Спротиву» Дмитро Тимчук розпочав у п'ятницю коментувати на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» підсумки 10 червня.традиційно для нього – «з поганого:

1. Сьогодні Донецька облдержадміністрація повідомила про загибель у Слов'янську двох дітей: хлопчика і дівчинки 12 і 6 років.

Штаб АТО переконує: діти загинули під час мінометного обстрілу бойовиками міста з двору церкви 8 червня – артилерія сил АТО в той день задіяна була.

Немає значення. Загибель дитини – це найгірше, що може статися. Якщо наша земля полита кров'ю дітей – ми дійшли до межі.

2. Радник президента Росії Глазьєв переконує, що Росії треба нанести удар по українській армії. Мовляв, на Київ танки поки не будемо кидати, а от заволодіти повітряним простором України і за допомогою авіації знищувати її армію – життєво необхідно.

Давно помічено: те, що у Путіна на розумі, у всяких жириновських, глазьєвих та іншої шушвалі на язику. Ці «шістки», пардон, в туалет не ходять без дозволу пахана, що ж там говорити про подібні заяви. І про який мир із Росією тоді хтось у нас мріє?

3. Україна ще п'ять днів тому закрила вісім прикордонних пунктів пропуску,повідомивши про це Росію. Як ми сьогодні повідомляли, щонайменше один із них – «Довжанський» – «обслуговується» терористами. Російські прикордонники за домовленостями РФ з Україною повинні в таких випадках перекривати свій пункт пропуску, однак ні. Люб'язно співпрацюють з бойовиками.

Тут питання, для початку, до українських прикордонників та інших силовиків – усіх, хто винні в повному оголенні кордону на десятках кілометрів. Наче не ясно, що кожна хвилина відкритого кордону – це плюс день кривавого протистояння.

Але це й ще великі питання до Росії. Хоч до чого питання – все й так зрозуміло.

ФСБ Росії готує найманців на своїх базах під Москвою й Пітером, та й у Ростові-на-Дону. Російська Прикордонслужба входить до складу ФСБ. Не дивно, що російський прикордонник – кращий друг терориста.

4. Картина навколо АТО феєрично:

Президент України: «Ми повинні на цьому тижні припинити вогонь».

Міністр оборони: «На сході йде процес припинення збройного протистояння.

Штаб АТО: «Про згортання операції мова не йде».

Таке враження, що суб'єкти, які мають стосунок до АТО, живуть в паралельних всесвітах. Я не оцінюю правильність заяв кожного з них. Цікаве інше: коли-небудь їх всесвіти перетнуться? Поки цього не відбудеться – толку точно не буде.

З хорошого:

1. МЗС України повідомив про те, що учасники тристоронньої контактної групи (Україна, Росія та ОБСЄ) прийшли «до спільного розуміння за ключовими етапами виконання» плану Президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Мирне врегулювання – це завжди добре. Нехороші лише два моменти.

Перший момент – участь у цій групі агресора та ініціатора цієї самої ситуації на Донбасі в особі Росії. Я розумію, що без росіян цю проблему не вирішити – доти, поки Москва не заспокоїться, світу нам не бачити. Але тоді й питання треба ставити інакше – не «план мирного врегулювання», а «план припинення агресії Росії проти України». Не треба боятися називати речі своїми іменами, ми не на конкурсі краси.

Другий момент – незрозуміла секретність плану. Чому українська влада, пропонуючи його Росії та Європі, не винесла його на громадське обговорення? Не знаю – кого як, а мене це насторожує.

2. Спроба комуністів провести антиукраїнський мітинг у Запоріжжі закінчилася розгоном. Особливо порадувала фраза в ЗМІ з приводу того, що любителів Путіна розігнали «самооборона й випадкові перехожі».

Все більше надії на патріотів, і все менше – на держструктури. Іноді здається, що й АТО у нас закінчиться тільки після того, як прийдуть «випадкові перехожі» і розженуть всі ці «армії Південно-Сходу», «ДНР» і «ЛНР», змусивши їх змотувати вудки в Росію-матінку. Що, до слова, поступово й відбувається.

3. Сьогодні біля кордону між Донецькою та Харківською областями колона сил АТО потрапила в засідку. Перед головною машиною розірвався фугас, почався обстріл з кулеметів. Напад було відбито, з нашого боку втрат немає.

У самому нападі нічого хорошого, зрозуміло, немає. Тим пасе – майже на території Харківської області.

Позитив – у тому, що всі останні випадки нападу на колони АТО вкрай невдалі для терористів (згадаймо, як на початку операції вони хвацько громили ці колони). Це означає, силовики вчаться правильно діяти – в даному випадку щодо дій військ на марші.

Це досвід, оплачений кров'ю, але він необхідний».