Хоч і повільно, але йде звільнення Донецька й підготовка до взяття Луганська, – військовий експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у п’ятницю коментувати підсумки 15 серпня, традиційно – «з поганого:

1. Брудна історія з російською «гуманітарною допомогою» триває. МЗС Росії поспішив заявити, що підготовка до доставки так званої гуманітарної допомоги жителям Донбасу «вступила в завершальну стадію». 

Проте в Москві раптом заходилися стверджувати, що колону спробують знищити. Мовляв, «надходять повідомлення про те, що диверсійна група карального батальйону «Айдар» планує замінувати окремі ділянки доріг у Луганській області, щоб знищити автотранспорт із гуманітарним вантажем і супроводжуючим його персоналом, а потім звинуватити в терористичній діяльності ополченців». 

І ця заява МЗС РФ розкриває весь задум Кремля.  По-перше, територію, по якій проходить траса М-04, контролюють бойовики.

Є ділянка, яку взято під контроль силами АТО, але мова лише про вогневий контроль. Кремль знаходить «пояснення»: так працювати будуть диверсанти!

Але на «Айдар» при цьому Москва послалася явно даремно – якби ляпнули, наприклад, про спецназ ГУР МО, то це було б більш правдоподібно, оскільки ці хлопці проходять диверсійну підготовку. Але не «Айдар», бо якби Київ хотів влаштувати настільки брудну й завідомо резонансну провокацію, то явно послав би професійних диверсантів.

По-друге, якщо Москва так боїться за свій вантаж і персонал, то зовсім незрозуміло те, навіщо ж вона відсилає колону в Україні через ділянку, контрольовану бойовиками? Передали б вантаж, як заявляли спочатку, Червоному Хресту на кордоні Харківської області, перевантажили б його в машини МКЧХ (на чому наполягав Київ) і спали б спокійно. Далі він був би головним болем МКЧХ та української влади. 

По-третє, проходження колони по території, контрольованій терористами, робить неможливим жодне розслідування в разі диверсії. В цьому ми вже переконалися на прикладі збитого «Боїнга».

Тобто бойовиками підривається колона, а потім можна сміливо списувати хоч на сили АТО, хоч на марсіан. Ну а після заяви МЗС РФ зрозуміло, на кого буде намагатися звалити провину Москва. 

Загалом, гранично ясно те, навіщо Москві взагалі знадобилася ця «гуманітарна допомога». Все цілком в дусі Путіна і ФСБ. Вкрай цинічно, підступно, але незграбно. 

2. Серйозний резонанс викликало повідомлення британських репортерів – газет «Daily Telegraph» і «The Guardian» – про те, що минулої ночі вони спостерігали, як російська військова техніка перетнула кордон та увійшла в Україну. В НАТО навіть взялися перевіряти цю інформацію (і підтвердили). 

Для мене, щоправда, цей резонанс залишається загадкою. Ми, група «ІС», як мінімум із квітня фіксуємо факти постійної закидання на Донбас озброєнь і техніки з РФ. Про це трохи пізніше стали говорити й наші держструктури. 

Якщо Захід не довіряв цій інформації, то для цього в розвідслужбах західних країн сидять високочолі аналітики на дуже непоганий зарплаті. Користуючись навіть відкритими джерелами, вони вже могли б як-небудь за півроку довідатися, які військові частини ЗС України дислокувалися на території Донецької та Луганської областей, і зрозуміти, що не можуть танки-гармати-«Гради», наявні в достатку у терористів, бути захопленими у українських військових.

А далі не так багато варіантів стосовно того, звідки це добро могло взятися у бойовиків. Тут не треба розвідшколу закінчувати, щоб зрозуміти. Так що причину нинішнього подиву західних товаришів мені не осягнути. 

3. У проросійських сил в Україні сьогодні свято: екс-секретар РНБО Андрій Парубій програв суд главі проросійського «Українського вибору» Медведчуку. Якщо вірити медведчуківям, суд пвирішив, що заяви Парубія про те, що Медведчук – злочинець, причетний до організації сепаратистського руху, є недостовірними й «принижують честь і гідність» Медведчука. 

Я в розгубленості. Якщо суд довів, що Медведчук не організовував сепаратистські рухи, за що ж Москва йому може платити? Невже за те, що він – кум Путіна?

Кучеряво ви влаштувалися, Вікторе Володимировичу. Хоч скажу чесно: якщо Парубій із приводу Медведчука збрехав, то я тоді не знаю, що таке правда. 

До слова, лідер українських комуністів Симоненко поскаржився, що Генпрокуратурою проти нього порушено кримінальну справу. Є таки Бог на цьому світі, й він, на щастя, не на боці православних комуністів. 

Із хорошого: 

1. У ході АТО ми, на жаль, наразіне бачимо кардинальних змін. Терористи контратакують, намагаючись повернути втрачені позиції і в Луганській, і в Донецькій областях.

Зіткнення йдуть в районах Донецька, Луганська, Іловайська, Шахтарська, Красного Луча. Непроста ситуація в районі Савур-Могили – тут наші підрозділи постійно під вогнем.

На багатьох ділянках вздовж кордону ведуться обстріли з території Росії, що різко ускладнює дії наших сил. Також росіяни з «Градів» фактично знищили прикордонний пункт пропуску «Успенка». 

Але на цьому тлі є тактичні перемоги – наприклад, оточення угруповання бойовиків в районі міста Моспине, звільнення низки другорядних (в стратегічному плані) населених пунктів. Та й, нехай і повільно, йде звільнення стратегічно (й «політично») важливого Донецька, як і підготовка до взяття Луганська. Будемо цінувати ці успіхи сьогодні – в очікуванні великих перемог завтра. 

2. Президент України Петро Порошенко сьогодні повідомив: значна частина техніки, яка зайшла вчора на територію України з РФ, була знищена вночі української артилерією.

За нашими даними, за останні дві доби з Росії терористам було перекинуто не менше 100 одиниць техніки. Принципово важливо, щоб вона не потрапила ані на околиці Луганська, ні в район «казана» в районі Сніжного, який створюється. Якщо артилеристи та авіатори можуть вирішити цю проблему – честь їм і хвала. 

3. Міністр юстиції Петренко заявив, що він впевнений: проти президента Росії Путіна буде порушено кримінальну справу у зв'язку з подіями в Україні. «Це моя особиста громадянська позиція, навіть не як міністра юстиції. Ця справа має бути в міжнародних судах», – сказав він. 

Я – тієї ж думки. Тільки, боюся, судити Владіміра Владіміровіча доведеться таки посмертно – після того, як він з'їсть отруту в своєму бункері, всираючись від гуркоту наступаючих українських танків. 

P.S. Друзі, декілька слів щодо наших експертів, бо задаються питання. Місяць тому ми «легалізували» (тобто зробили публічними) ще двох членів групи «ІС» – експертів нашого Центру військово-політичних досліджень (ЦВПД) Владіміра В'ячеслава Гусарова й Костянтина Машовця. Ці експерти нині відряджені в розпорядження Інформаційно-аналітичного центру РНБО, де трудяться на благо Батьківщини.

Тому коли в різних випадках в ЗМІ вони представлені то від ЦВПД, то від ІАЦ РНБО, це різниці не має. Правильними є обидва подання». 

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук повідомив усе це 15 серпня на сайті «ІС» та на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».