12:05 16 березня 2018 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Членство соціологічної агенції у професійних організаціях таких, як Асоціація соціологів, не гарантує, що цій агенції можна вірити. З іншого боку, якщо агенція не належить до асоціації, це не означає, що вона – фейкова.
Про це 15 березня під час засідання Громадського прес-центру «Вибори Президента-2019» на тему: «Журналістські стандарти: як медіа не купитися на фейкову соціологію у виборчий період?», що відбулося у Львівському прес-клубі, заявила директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.
- Асоціація соціологів ніяк не сприяє моїй роботі і не заважає. Але вона вимагає щороку сплати певних коштів. Тому ліпше ці кошти скерувати на премію працівникам, - вважає вона.
Натомість, на її думку, варто брати до увагу реальну роботу соціологічних агенцій.
- Агенція, яка вже тривалий час працює, завжди має роботу перед виборами. І ви завжди можете подивитися її прогнози перед минулими виборами та результати виборів, наскільки ці прогнози збіглися з тим, що відбулося потім, - радить Наталія Зайцева-Чіпак.
Також вона вважає, що завжди можна порівняти результати дослідження різних агенції і не вірити тій, чиї результати дуже відрізняються від інших.
Крім того, слід брати до уваги те, як було поставлено запитання в соціологічному дослідженні.
- У мене на руках було опитування, проведене за часів Януковича. Питання звучало так: «Чи підтримуєте ви Партію регіонів?». Якщо людина відповідала «ні», то її запитували: «А може ви нейтрально до неї ставитеся?». Коли і тут була негативна відповідь, то її питали: «Ну правда ж, що ця партія зробила те і те». Тут звучала позитивна відповідь. А в результатах показували, що такий-то відсоток вважає, що ця партія має підтримку, - згадує директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ».
Також соціолог сказала, що фейк можна розпізнати за тим, яка особа його озвучила.
- Вкрай рідко керівник організації оприлюднить фейкову соціологію. Ніхто не ризикує своєю репутацією в таких випадках, - наголосила вона. Щоправда, згадала, як у 2004 році одна потужна соціологічна агенція ризикнула своєю репутацією та оприлюднила неправдиві данні. І на відновлення своєї репутації витратила десять років.
Хоча Наталія Зайцева-Чіпак двічі стикалася з тим, що від імені агенції, яку вона очолює, виступали цілковито невідомі їй особи.
- За ці роки я стикалася з двома клонами «Соціоінформу». Один був з Києва, а інший з Дрогобича. І це ще один спосіб просування фейкової соціології, - соціолог стверджує, що від імені своєї агенції вона виступає завжди сама.
Що стосується того, що в багатьох випадках організації не оприлюднюють замовника, то це, на її думку, через те, що в такому випадку електорат не повірить в цифри.
- Замовника оприлюднюють, якщо це є організація з-за кордону. І я не знаю жодного випадку, коли агенція каже: «Мені замовив наш внутрішній політик». Тому що у нас вважають, що якщо політик замовив, то соціолог зобов’язаний дати йому такі дані, які сподобаються замовнику, - крім того, соціолог зізнається, що й гроші замовники не завжди платять легально.
Згадуючи про гроші, директор українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак каже, що вартість телефонного опитування (однієї анкети) може починатися від 60 гривень, а поквартирного – від 70 гривень за одну опитану особу.
- Сюди входить друкування анкети, транспорт, оплата праці, податки та аналітична робота. В мене є «преумім-пакет», коли цю роботу роблю виключно я. А можуть робити мої співробітники, які також хороші фахівці, але в них менший досвід, - каже вона.