17:06 20 серпня 2015 р.
Більшість людей не цікавляться кому належать ЗМІ, чим користуються власники і маніпулюють цим.
3% громадян вважають, що Перший національний канал належить Петрові Порошенкові, а Громадське телебачення – Кириченку.
Такі результати соціального опитування були оприлюднені сьогодні, 20 серпня, під час круглого столу на тему: «Впровадження прозорості медіавласності: львівські реалії», який відбувся у Львівському прес-клубі.
За словами програмного директор ГО «Телекритика» (організації, яка проводила опитування) Романа Шутова, назагал громадяни вважають, що мають достатньо інформації про події та процеси в їхньому населеному пункті.
- Але першоджерело цієї інформації - 63% - «сарафанне» радіо, третина – місцеве телебачення та менше третини – газети. Інтернет сягає рівня газет, - каже він.
Також дослідження показало, що майже половина громадян не купують місцеві газети і не передплачують їх. Лише 20% купує місцеву газету, 15% – передплачують.
На думку медіа-юриста Романа Головенка, інформація про власників телебачення є дуже важливою у сприйнятті та оцінці телевізійних сюжетів. Адже в більшості випадків від них, власників, залежить що і як покажуть по телебаченню. Хоча самі власники намагаються сховатися за різними юридичними особами.
- Усі ЗМІ – це є юридичні особи. Тому питання прозорості власності для них актуальні. Але юридична особа – це юридична фікція, тому що за нею стоїть одна або кілька фізичних осіб, які володіють цим ЗМІ, - каже він.
Знати, які фізичні особи стоять за цими юридичними варто, тому що власники впливають на ЗМІ і спотворюють інформацію, якщо хочуть себе похвалити чи облити брудом конкурента в бізнесі чи в політиці.
- Але не завжди інформація про власників ЗМІ є загальнодоступною. І тут є кілька юридичних проблем. Можуть бути прості варіанти, коли одна чи дві фізичні особи володіють однією юридичною особою, яка є ЗМІ. Тут особливо нічого складного нема. А можуть бути складніші схеми: одна юридична особа володіє другою юридичною особою та – третьою. І тільки на кінцях ланцюга може бути ЗМІ та фізична особа. Або записують власність на сторонніх осіб, щоби не світитися самим. І тут є проблема, тому що закон передбачає відкриття тільки одного рівня власності, тобто від ЗМІ до юрособи, - каже він.
Зараз до Верховної Ради внесений законопроект 1831, який передбачає відкривання імен власників, які володіють від 10% і більше у ЗМІ. Тому що вищезгадані складні схеми показують, що члени однієї родини можуть мати по 15%, а сумарно виходить більше половини, і вони контролюють це медіа. Також законопроект передбачає, що Нацрада має перевіряти цю інформацію. І, крім того, ця інформація має бути оприлюднена для своїх глядачів на їхньому веб-сайті
Виконавчий директор Інституту масової інформації та представниця організації «Репортерів без кордонів в Україні» Оксана Романюк зауважила, що ще в 2005 році Україна взяла на себе зобов’язання відкрити структуру власності ЗМІ.
- Європейські дипломати кажуть, що у був них шок, коли в 2012 році вони дізналися, що телеканал «Інтер» перекупили за два мільярди, в той час коли загалом рекламний ринок України - 467 мільйонів.
А нам вони здавалися такими наївними, бо для нас це не бізнес, а можливість замочити конкурентів, залякати, просунути якісь свої політичні ідеї, показати себе патріотами, опозиціонерами чи підтримку влади, - каже вона.
За словами експерта Інституту масової інформації Олени Голуб, для неї сюрпризом стало, що тільки 30% опитаних розуміють, кому належить канал «1+1».
- Він належить олігарху та колишньому голові Дніпропетровської області Ігорю Коломойському. Але більшість людей цього не розуміє. Хоча телеканал більшість новин ретранслює з точки зору свого власника. І він зараз лідирує за редакційною політикою власника. Почалося з передвиборчих воєн між Коломойським і Ляшком. Потім «1+1» вкрай незбалансовано висвітлив новини щодо «Укртранснафти».Зараз канал активно просуває критичні теми про діяльність Міхаїла Саакашвалі, - каже вона.
За словами експерта, позицію власника вони визначали через редакційну політику ЗМІ, яке йому належить.
- Так, наприклад, помітна невизначеність Пінчука, це – газета «Факти». Натомість газета «Сегодня», яка належить Ахметову, спочатку вкрай негативно писали про події, і коли він зрозумів, що влада змінюється, почав від попередньої влади відокремлюватися. Телеканал «Інтер», який належить Фірташу, подає інформацію з певним лояльним перегином в бік Опозиційного блоку, - зауважила Олена Голуб.