20:45 8 жовтня 2015 р.
Фото: uapress.info
В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору.
На сайті Інституту національної пам’яті оприлюднено список прізвищ історичних діячів, чия діяльність підпадає під дію закону про декомунізацію. Йдеться про осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік.
Серед них – співробітники репресивних органів ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, а також діячі комуністичної партії, організатори Жовтневого перевороту в Російській республіці 1917 року. «Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті», – зазначили в ІНП.
У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб. Наприклад: «Молотов В’ячеслав Михайлович – голова Ради народних комісарів [Кабінету міністрів] СРСР у 1930-1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр., співорганізатор воєнного злочину «Катинський розстріл». Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав Пакт Молотова-Ріббентропа».
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Співробітник ІНП Богдан Короленко підкреслив: «В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору Лазаря Кагановича, Станіслава Косіора, Григорія Петровського та Менделя Хатаєвича. На совісті цих людей – життя мільйонів українців.
За його словами, у радянських перейменуваннях траплялися і комічні приклади. Короленко розповів також: «Скажімо, Мойсей Мурінсон, на честь якого названо вулицю в Чернігові [відома всьому місту, на Мурінсона розташована приміська автостанція], свого часу украв на вокзалі валізу, за що його схопила поліція. У відділку виявилося, що в чемодані – більшовицькі прокламації. Злодій помилково її потяг, але радянська пропаганда зробила з нього палкого революціонера».
В Інституті національної пам'яті вважають, що під дію закону про декомунізацію потрапляють і прізвища іноземних теоретиків і практиків комуністичного руху. Для прикладу називають німецького філософа-економіста Карла Маркса (автора«Маніфесту Комуністичної партії»), його колегу і послідовника Фрідріха Енгельса, одного з основоположників «марксизму» – вчення, що стало підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі.
Інший приклад – засновниця Німецької комуністичної партії Роза Люксембург. Таку точку зору в ІНП обгрунтували тим, що імена цих діячів були «невід’ємною частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму».
Радянська влада використовувала ці прізвища з політичною метою, масово перейменовуючи і називаючи на їхню честь вулиці, площі, споруди, організації та інший громадський простір. Зазначається, що оприлюднений список не є вичерпним, співробітники ІНП продовжують над ним працювати.
Нагадємо, що декомунізаційні закони вступили в дію 21 травня 2015 року. Згідно з одним із них, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (наприклад, Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вулиця Якіра, площа Урицького).
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (наприклад, вулиця 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).
Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (наприклад, вулиця Жовтневої революції, станція «Більшовик», проспект 40-річчя Жовтня, провулок Чекістів, платформа «Імені XXI З'їзду»).
Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України. «Юридичні особи мали змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ ще мають час до 21 серпня, – нагадали в інституті. – Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада».
На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.
Про це повідомили сьогодні, 8 жовтня, в інтернет-виданні «Історична правда».