22:30 16 січня 2019 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Сім років тому львівські міська та обласна організації партії «Громадянська позиція» запропонували зробити партію ідеологічною силою республіканського характеру. Але цю пропозицію категорично відхилив голова партії Анатолій Гриценко.
Про це сьогодні, 16 січня, під час засідання громадського прес-центру "Вибори-2019" на тему “Роль низових партійних організацій у забезпеченні перемоги на президентських виборах” розповів екс-голова обласного осередку партії «Громадянська позиція», один з ініціаторів її створення Теодор Дяків.
- Я на політраді партії доповів про таку пропозицію низових львівських організацій. Тоді організація була найсильнішою, бо зі Львова все починалося. Але лідер партії категорично відхилив цю пропозицію. Він сказав: «Не треба нам цих «ізмів». Ще три роки ми вмовляли керівництво партії і не вмовили, - наголосив Теодор Дяків.
Потім, за словами Теодора Дяківа, група «Народний суверенітет», до якої він входив, працювала ще з вісьмома партіями - зокрема УРП, НРУ, Галицькою партією, "Силою людей", "Демальянсом", "Рухом нових сил", "Патріотом" та іншими. Але керівництво жодної з них не пішло на те, щоб зробити з неї ідеологічну партію, а не політичний проект під певних лідерів.
Цю тезу розвинув політолог, заступник директора Центру політичних досліджень ЛНУ ім. І.Франка Любомир Скочиляс.
- Українські партії є партіями вождистського типу, орієнтованими на одну особу-політика. І це дуже яскраво помітно з того, що як тільки зникає з політичної арени ця особа, щезає і його партія, - каже Любомир Скочиляс.
Як приклад, політолог нагадав Віктора Ющенка, який очолював партію «Народний союз "Наша Україна».
За словами Любомира Скочиляса, партії в Україні можна класифікувати також – як партії прагматичного типу. Але не в сенсі суспільних інтересів, а - інтересів їхніх партійних лідерів.
- Партії використовуються як своєрідний трамплін для досягнення інтересів партійних діячів, лідерів. Тому ідеології, які з одного боку можуть бути корисними для суспільства, з іншого боку можуть заважати отримати максимум електорату під час виборів і тому не зовсім є цікавими для партійних лідерів.
Спираючись на власний 14-річний партійний досвід, Теодор Дяків вважає, що політики як процесу, явища немає поки що в Україні – ані на центральному рівні, ані на рівні низових організацій.
За його словами, низові партійні організації виконують організаційну роль у формуванні комісій, поширенні літератури, інформації про те, що партія пропонує, що пропонують лідери партії.
- Тобто вони виконують пропагандистську роль, але в політичному відношенні – що потрібно змінити в інститутах держави, яким має бути українське місцеве самоврядування, українська судова, правоохоронна, виборча системи - поки що партії цих питань не розглядають. А це, власне, і є політикою, тому що відносини між суспільством і державою, між громадянином і чиновником мали би бути головним предметом зацікавленості політичних партій,- наголошує екс-голова Львівської обласної організації партії «Громадянська позиція».
Якщо ці відносини не врегульовані, то суспільство не може бути ефективним і не можна говорити про ефективну економіку. Тому що енергія суспільства іде на поборювання між партіями, між владою і суспільством. І все це позначається на внутрішньому валовому продукті, на рівні життя, на добробуті.