Експерти вважають – Путін не відмовився від агресії, – ЗМІ

Редактор «Hi-tech.tsn.ua» Олег Катков розповідає в публікації «Як може відбутися вторгнення армії РФ в Україну» на сайті «ТСН.ua»:

«За найбільш вірогідним, на думку багатьох експертів, сценарієм, Росія здійснить вторгнення під виглядом миротворчої операції.

Майже кожного дня українці отримують інформацію про стягнення армії Росії до кордонів, посилення ударних загонів збройних сил РФ та натиск диверсантів на позиції силовиків. Подібні новини стали таким ж звичними, як і дані про погоду.

Але за цим криється загрозлива готовність збройних сил іноземної держави здійснити вторгнення на територію України. Експерти вважають, що Путін не відмовився від збройної агресії, і біля кордонів з Україною продовжує перебувати готове до вторгнення 40-тисячне угрупування військ РФ. 

Тому відкидати можливість агресії Росії щонайменше є проявом ризикованого оптимізму. До чого у такому випадку мають бути готові звичайні громадяни, я вже описав у відповідній серії блогів. А зараз вже стало можливим приблизно окреслити можливий сценарій військового втручання.   

Так, за найбільш вірогідним, на думку багатьох експертів, сценарієм, Росія здійснить вторгнення під виглядом миротворчої операції. Офіційною причиною для цього стане складна ситуація на Сході України, сформульована на кшталт «у зв'язку із загрозою життю мирних громадян…».

Плануючи операцію вторгнення, російські військові мають певні обмеження, що дозволяють окреслити її межі більш чітко. Так, у Росії об'єктивно немає багато часу на проведення операції. Бо якщо вона триватиме більше декількох діб, то країни НАТО можуть завадити агресії, а політичний тиск на Росію досягне свого апогею.

Тож Росія, швидше за все, буде здійснювати операцію у максимально швидкому темпі. Це може бути досягнуто шляхом використання мобільних загонів на колісній бронетехніці, які будуть пересуватися по дорогах.

Розгалужена «мапа доріг» дозволить оминати оборонні позиції армії України, продираючись до «кордонів», що «намалювали» сепаратисти по шляхах другорядного значення, які не прикриті українськими військовими. Така мобільна група може мати власну артилерію, засоби ППО та протитанкової оборони, що робить її автономним загоном, яке здатне вирішити широке коло завдань. Але головною метою цих груп буде лише прорив, а не ведення бою, якого вони уникатимуть всіма способами.  

Пересування мобільної групи у Криму

Маневрові групи діятимуть виключно власними силами з відривом від тилів та спираючись на диверсійні групи із розрахунком на відсутність спротиву місцевого населення. Їхньою задачею буде вихід на «кордон», захоплення злітно-посадкових смуг та головних стратегічних пунктів і створення на них оборонних позицій. 

Вже за цими мобільними групами може піти важка бронетехніка та головні сили, що мають заблокувати частини армії України, взявши їхні позиції у «котел». На фоні цього російські ЗМІ зроблять «гарну картину» із «місцевими жителями», які радіють вторгненню.  

Такий сценарій виключає масове використання авіації через значну насиченість у обох країн засобів протиповітряної оборони, знищення якої потребує значного часу. Але це не виключає нанесення удару по основних елементах керування військами, вузлам зв'язку, радіолокаційним станціям та іншим стратегічним об'єктам, таким, як елктростанції. Для цього будуть використовуватись ракетні удари та диверсійні групи. Окрім того, будуть масово застосовуватись засоби радіоелектронної боротьби, коли ефір буде заповнений шумом або дезінформацією.   

Окреслений варіант подій обмежує військові дії лише певним регіоном, що водночас не заважає армії РФ робити вигляд загрози вторгнення у напрямку Києва з Брянського напряму та на Запоріжжя з Криму. Окрім того, загроза такого наступу може «скувати» дії армії України, яка фактично не зможе одночасно протидіяти загрозам одразу на трьох фронтах, два з яких будуть відволікаючими.  

Цей сценарій є найбільш песимістичним для України, бо такий розвиток операції досить незвичний та у повністю ніколи не реалізовувався. Але його основні складові частини вже були «протестовані» у операції із взяттям ВДВ РФ під контроль аеропорту в Приштині у 1999 році, просуванням армії США у Іраку у 2003 році та досвідом використання авіації у насиченому засобами ППО небі Грузії 2008 року».