16:37 27 лютого 2021 р.
На відміну від газет, що наприкінці січня у восьми регіонах України просували переважно позитивний контент, сайти розміщували і негативну політичну «джинсу».
Про це пише Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Наприклад, видання «49000.com.ua» з Дніпра опублікувало такі тексти щодо колишніх очільників Дніпропетровської облради та облдержадміністрації. Чорний піар поширювали і сайти Хмельниччини: «Добкін зізнався, що Янукович і Клюєв платили Тягнибоку і «Свободі» (відео)» (сайт «Вечірній Кам’янець»).
Прикладами позитивного піару, що видавався за журналістські матеріали, можна назвати передруки дописів чиновників і політиків у соціальних мережах, повідомлень прес-служб партій, наприклад «Наш край».
На сайтах у матеріалах із ознаками замовності порушувалися теми тарифів – створені за тією ж логікою просування політиків на тлі народного обурення, що й у друкованих виданнях. Активно цю тему використовували сайти Полтавщини, де під час моніторингового періоду протестувальники з багатьох міст та селищ перекривали трасу «Київ – Харків», мітингували під дачею президента Володимира Зеленського.
Значну частку контенту сайтів складала й комерційна джинса. Приховано рекламували послуги мобільних операторів, магазинів одягу, інтернет-магазинів, тощо. Дуже часто подібну рекламу маркували, як поради, що додатково могло ввести в оману аудиторію. Читачеві здається, що перед ним – корисний матеріал, що допоможе вирішити якесь складне питання, але виявляється, що текст підштовхує здійснити покупку, перейшовши за посиланням на сайт, де можна зробити замовлення. Такі приклади зафіксували експерти Чернігівщини та Полтавщини. Варто нагадати редакціям, що нативну рекламу потрібно маркувати так само, як і звичайні рекламні блоки, відповідно до законодавства.
Із відомих торгівельних марок та великого бізнесу у матеріалах із ознаками комерційної замовності просувалися ТОВ «Хмельницькгаз Збут», ТОВ АВ “Метал груп”, «АТБ», «EVA», «Приватбанк», «Укрнафта» та ін.
Незважаючи на те, що більшість інтернет-видань так або інакше зловживали «джинсою», експерти називають і ті сайти, які обійшлися без подібних публікацій. Це «УСИ online» (Одещина), ІА «Вчасно» (Донеччина).
Лідером у поширенні пропагандистських матеріалів виявився сайт «Таймер», що давно відомий проросійською позицією. Експерти одеської групи зафіксували за тиждень 12 матеріалів, що мали би викликати в аудиторії песимістичні настрої щодо майбутнього України, несприйняття української влади та реформ. Нагніталися також негативні емоції щодо нібито тиску на російськомовних громадян.
Сайт Донецька (www.62.ua) цитував голову так званої «ЛНР» та не вміщував інших думок, контексту («Пасечник: Основная задача «ЛНР» и «ДНР» – интеграция в пространство России»).
Сайт «Трибун» (Луганщина) цитував бойовиків, а також передруковував інформацію із джерел так званих «ЛДНР» у публікаціях: «Начат процесс объединения “ЛНР” и “ДНР”, – правозащитники»; «Интеграция с РФ, захват Донетчины и Луганщины: боевики представили доктрину "Русский Донбасс", «Пушилин заявил о доставке российской вакцины в Донецк».
Публікація таких матеріалів, на жаль, вкотре демонструє абсолютну безкарність для тих, хто готовий поставити під загрозу українську державність. За гроші або ж і внаслідок твердих проросійських, прорадянських переконань.
Окрім матеріалів із ознаками пропаганди, зафіксували також фейки та маніпуляції, в тому числі, щодо теми COVID-19 на сайтах «Ирта Fax», «Первая полоса» (Луганщина), на сайті Донецька (www.62.ua).
Серйозною проблемою для сайтів є також публікація рекламного контенту під плашками, що можуть ввести читача в оману. Наприклад «Р», «*PR», «*Імідж», «*Позиція», «Партнерський проєкт», «Новини кампаній».
Під такими рубриками друкувалися як політичні, так і комерційні матеріали.
До онлайн медій докотилась хвиля офіційних повідомлень і прес-релізів органів місцевої влади, що розміщені без жодних змін або аналізу. На Полтавщині найбільше таких текстів розмістив сайт «Новини Полтавщини», який переважно користується передруками для наповнення стрічки. На Хмельниччині "паркетом" відзначилися сайти «Вечірній Кам’янець» та «Є», які передруковували інформацію про новопризначених чиновників. Хоча цілком могли б скористатися відкритими реєстрами, перевірити, доповнити надану владою інформацію.
Довідково
У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього було проаналізовано 1560 матеріалів у друкованих виданнях, 2889 – у мережевих.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Нагадаємо, що у попередній публікації йшлося про аналіз друкованих видань: Тарифні протести, мовний закон та інтернет-магазини: теми "джинси" у регіональних ЗМІ.