Призупинення антитерористичної операції вигідніше для терористів, – військовий експерт (оновлено)

Інтернет-видання «iPress.ua» інформує сьогодні, 23 червня, в повідомленні «Терористи отримують більше вигод від перемир'я, – Тимчук»:

«Перемир'я на Донбасі де-факто перетворилося у гру в одні ворота: терористи далі влаштовують провокації, а силовики не можуть завдавати ударів у відповідь. Про це на своїй сторінці у «Facebook» пише координатор групи «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук.

«Терористи зі самого початку заявляли про те, що не припинять вогню. Тому розраховувати на протилежне міг тільки відчайдушний оптиміст. У підсумку тільки за першу добу маємо десятки випадків нападу на сили АТО і диверсій, за відсутності активних дій силовиків», – пише військовий експерт.

Із воєнної точки зору, каже Тимчук, плюси перемир'я доволі сумнівні. «Відсутність активності з боку сил АТО дозволяє бойовикам:

1. Перегрупувати власні сили у відповідності до розташування сил противника;

2. Укріпити райони оборони, фактично безперешкодно проводячи необхідні дії щодо фортифікації, облаштування інженерних загорож і вогневих точок і т.д.;

3. Провести «мобілізацію» із допомогою російських грошей, а також силовими методами поповнити свої порідівші в останній тиждень ряди.

4. Провести аналіз наявних сил і засобів і визначити необхідні ресурси, які повинна надати терористам Росія для проведення подальших бойових дій;

5. Безперешкодно влаштовувати провокації під виглядом силовиків, дискредитуючи сили АТО і даючи російським ЗМІ потрібну «картинку».

За словами Тимчука, для силовиків таких переваг значно менше. Це можливість провести ротацію підрозділів на напружених ділянках; провести перегрупування сил і засобів, необхідні для подальних активний дій; спробувати вирішити основні проблеми забезпечення військ.

Однак, пише Тимчук, значно важливіші у цьому плані політичні вигоди.

На його думку, перемир'я дозволяє:

1. Апелювати до мирного населення Донбасу (тієї його частини, яка підтримує терористів), показавши хто їм друг, а хто ворог. Оскільки від початку було зрозуміло, що із оголошенням перемиря не припиненться не тільки «бойова активність» терористичних груп, але і їх «щоденна діяльність» у вигляді мародерства, пограбувань та інших форм насильства. Відповідно, даючи зрозуміти, що сили АТО є для громадян єдиним порятунком від цієї нечисті.

2. Спробувати налагодити діалог із так званими лідерами громадської думки Донбасу. Крок із практичної точи зору сумнівний (враховуючи, що таких лідерів, здатних сьогодні впливати на ситуацію, практично немає). Але в плані політичної демонстрації готовності української влади до мирного діалогу – те, що треба.

3. Відповідно, вибити карти із рук потужного російського лобі на Заході, давши аргумент на користь підтримки України в руки адекватних європейських еліт;

4. Нейтралізувати потуги місцевих олігархів, які переслідують свої цілі, зобразити сили АТО такими ж винуватцями насильства на Донбасі, як і терористів».

Відтак, підсумовує Тимчук, на час перемир'я Україна не має сидіти склавши руки і чекати, поки терористи самодискредитуються. «Ця пауза повинна бути максимально використана для роботи по двох важливих і взаємопов'язаних напрямках – зовнішньополітичному та інформаційному. Якщо до 27 червня Україні не вдасться переломити у цих напрямках ситуацію, мирний план виявиться безглуздим».

Натомість оглядач телеканалу «Еспресо.TV» Тарас Клочко розповідає в понеділок у публікації «Що принесли Україні перші 48 годин «перемир’я»:

«Минуло уже більше 48 годин з моменту оголошення одностороннього припинення вогню в зоні АТО. «Еспресо.TV» вирішило нагадати, що відбувалося за ці «дві доби миру»

Як і передбачалося, терористи, які постійно вимагали припинити «каратєльную опєрацию» і не забували волати, що вони за «мір во всьом мірє», чомусь не пристали на пропозицію українського президента. За словами Петра Порошенка, за дві доби, що минули, терористи порушили перемир’я 20 разів. Отже, нагадаємо хронологію подій.

Одразу після проголошення одностороннього припинення вогню, тобто вночі з 20 на 21 червня, терористи здійснили мінометний обстріл позицій українських прикордонників в пунктах «Ізварине» і «Успенка». В результаті дев’ятеро українських прикордонників отримали поранення.

В туж ніч терористами були обстріляні позиції українських військових на горіКарачун, що біля Слов’янська та краматорський аеродром. Також терористи здійснили чергову спробу штурму військової частини в місті Амвросіївка на Донеччині та обстріляли блок-пост  в районі міста Рубіжне, що на Луганщині.

Ранок першого дня «перемир’я» (субота, 21 червня) терористи відзначили обстрілом зенітно-ракетну частину в місті Авдіївка на Донеччині.

Такі дії терористів пояснив один з лідерів терористичної організації ЛНР Валерій Болотов: «Складати зброю тут ніхто не має наміру до повного виведення військ чи повного знищення особового складу українських найманців».

Окрім нападів на сили АТО терористи під час перемир’я продовжили звичні для себе справи, такі як викрадення людей. Так, 21 червня бійці Болотова викрали на Луганщині шістьох волонтерів з Полтави, які доставляли гуманітарну допомогу військовим.

На Донеччині в той же день терористи ДНР увірвалися на територію ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу м. Кіровське на Донеччині. Терористи зупинили роботу шахти та вимагали від її керівництва гроші і транспорт.

Тієї ж суботи в Донецьку 40 озброєних деенерівців виявили міфічний «Правий сектор» в готелі «Нива» та влаштували стрілянину, а в Антрациті терористи викрали громадського діяча Віктора Данченко.

Під Слов’янськом терористи продовжили напади на блок-пости силовиків і вдень 21 червня. Так, був обстріляний блок-пост поблизу села Крива ЛукаКраснолиманського району. Крім того, під Слов’янськом бойовики напали на колону постачання сил АТО.

Ближче до вечора суботи терористи провели карну операцію в селищіШабельківка під Краматорськом в Донецькій області, після того, як близько 200 місцевих жителів вигнали їх із селища і розібрали їх блок-пост. У населений пункт були стягнуті додаткові сили російських найманців, за допомогою них був розігнаний повторний стихійний мітинг мешканців села. Терористи стріляли в повітря і викрали братів Олексія та Романа Хохотву, яких звинуватили в організації зносу блокпоста.

В місті Свердловськ Луганської області бойовики ЛНР перевдягнені у форму українських військовослужбовців обстріляли пасажирський автобус, який займається перевезенням шахтарів шахти «імені 60 років СРСР». Завдяки щасливому випадку в автобусі знаходився тільки водій, він не постраждав.

Ввечері суботи у Горлівці, що на Донеччині, в районі оптового ринку відбулася перестрілка між горлівськими терористами та невідомими особами. Один з бойовиків загинув на місці, інший був шпиталізований.

І все це сталося лише за одну добу «перемир’я». Наступного дня – в неділю, 22 червня, ситуація принципово не змінилася. Так, терористами вкотре була атакована частина танкового резерву в Артемівську на Донеччині. При цьому терористи використовували звичну тактику прикриття цивільними – стріляли з балконів житлових будинків.

Також цього дня терористи обстріляли українських військових вКраматорську, Слов'янську, Артемівську, Червонопартизанську, Ямполі, Закотному, та біля прикордонного пункту «Ізварине».

Крім того, терористи обстрілювали позиції Збройних Сил України в районі населених пунктів Бірюкове, Кремінна та Ноздрівка на Луганщині. Біля Кремінної двоє українських силовиків були поранені.

Тієї ж неділі близько 15:30 на ділянці Іловайськ–Кутейникове на Донеччині терористи підірвали залізничні колії. Внаслідок вибуху зійшло з рейок 14 вагонів.

«У зв'язку з тим, що командування українських військ не намагалося вступати в які-небудь переговори з командуванням ополчення ДНР, оголошене перемир'я військом дотримуватися не буде. Бойові дії будуть продовжені аж до повного вигнання армії з території Новоросії», - пояснив дії своїх підопічних російський диверсант Ігор Гіркін (Стрєлков).

В цілому протягом неділі, 22 червня, терористи здійснили напади на українських військових в шести районах Луганщини та Донеччини.

Власне, перші 48 годин «перемир’я» чітко продемонстрували, чого прагнуть російські диверсанти, «ополченці» Донбасу та їхні ватажки на чолі з Путіним. Здається, ні в кого уже немає ілюзій стосовно правильної відповіді на питання: «Хотят ли русские войны?».