14:35 11 травня 2017 р.
Фото: memory.gov.ua
Депутат від фракції «Народний контроль» Василь Масний зачитав у п’ятницю , 11 травня, під час сесії облради звернення до голови облдержадміністрації, міськради та міського голови Львова .
За словами депутата, звернення з вимогою демонтувати «Монумент слави» підтримують декілька громадських організацій. Зокрема – «Будуймо Україну разом», «Бібліотека патріота», «Союз добрих сердець», «Автосотня самооборони», «Комітет права». «Рабів до раю не пускають», «Українська спілка учасників АТО» та «Білі хорвати».
Пропозиції щодо демонтажу монумента лунають на сесіях Львівської облради уже не вперше – 27 квітня аналогічне озвучив депутат від Української галицької партії Тарас Чолій, який запропонував провести щодо пам’ятного комплексу на вулиці Стрийській (навпроти Академії сухопутних військ і при верхньому вході у Парк культури) громадські обговорення. Раніше, 11 травня 2007 року, Львівська міськрада вже створювала комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як «імперсько-більшовицьких символів».
Також це питання розглядали й у лютому 2014-го – на одному із засідань виконкому ЛМР. У разі демонтажу Монумента Слави, за пропозицією активістів, доречно на його місці встановити Меморіал пошани бійців АТО.
«Монумент бойової слави радянських збройних сил» відкрили 1970 року. Ансамбль виконано в камені та бронзі. Його автори – знані в Україні та за її межами скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович. 1972 року цю роботу відзначено Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка, а 1974-го – золотою медаллю імені Грекова Академії мистецтв СРСР. Скульптура жінки була відлита на заводі «Ленмонумент», а солдата, за дорученням Львівського обкому КПУ, –на Львівському паровозо-вагоноремонтному заводі.
Про це «День».