09:50 13 лютого 2015 р.
Фото: espreso.tv
Відео: «112 Україна»
Воєнний журналіст Андрій Цаплієнко повідомив у п’ятницю: «З боку Вергулівки місто стала обходити колона техніки противника», а боєць батальйону «Донбас» Євген Шевченко розповів: «Траса Артемівськ-Дебальцеве залишається заблокованою».
Воєнний кореспондент «Телевізійної служби новин» каналу «1+1» Андрій Цаплієнко повідомив сьогодні, 13 лютого, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook»:
«Артспостерігачі на прихованих позиціях в Дебальцевому зі світанку відзначають незвичну для цих днів тишу. Гармати мовчали. Приблизно о 8:10 стала зрозумілою причина цієї тиші. З боку Вергулівки місто (Дебальцеве. – «ЩЛ») стала обходити колона техніки противника. Кілька танків, «Урали», тягачі, «волошки», і все це за підтримки піхоти.
«Ми бачимо, що техніки та особового складу достатньо», – кажуть спостерігачі, – «щоб підсилити БТГ росіян в Логвинове і закупорити наше угрупування в місті».
Своєю чергою, боєць батальйону «Донбас» Євген Шевченко розповів в ефірі телеканалу «112 Україна»: «Траса Артемівськ-Дебальцеве залишається заблокованою».
Натомість спікер АТЦ Анатолій Стельмах повідомив телеканалу «112 Україна»: «Траса (Артемівськ-Дебальцеве) знаходиться в зоні вогневого ураження української артилерії, і поки вона знаходиться повністю під нашим контролем».
Телеканал «112 Україна» також додає: «Відзначимо, що «зона вогневого ураження» передбачає можливості артилерії контролювати пересування техніки і живої сили бойовиків по трасі, проте це не означає, що по трасі може пересуватися українська техніка і військові. Нагадаємо, сьогодні вночі заступник начальника ГУ МВС України в Донецькій обл. Ілля Ківа заявив, що йде зачистка Логвинового і що котла в Дебальцевому немає».
Своєю чергою, народний депутат і координатор групи «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук повідомив сьогодні, 13 лютого, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» про ситуацію на Денбальцевському напрямку таке:
«На тлі переговорів у Мінську формування російсько-терористичних військ на Донбасі не припиняли спроб вести наступальні дії в районі Дебальцево. Відзначається різко зросла кількість регулярних російських військ в даному районі (зведені в тактичні групи з різних військових частин ЗС РФ).
Українська артилерія неодноразово завдавала вогневих ударів по бойових порядках терористів. Однак противник, попри значні втрати в районі н.п. Логвинове й Нижнє Лозовове, впродовж останньої доби (загалом – вісім одиниць бронетехніки й до десяти одиниць автомобільного транспорту) продовжує атакувати.
Формування місцевих бойовиків «ЛНР», відведені на «доукомплектування» вглиб контрольованої терористами території з району Дебальцевого, категорично відмовляються воювати далі разом з російськими регулярними військами (останні використовують місцевих терористів на найбільш небезпечних ділянках)».
Натомість волонтер Юрій Касьянов писав уночі на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook»:
«Из Дебальцево пишут... Ситуация хреновая. Сдаваться, конечно никто не думает, но без регулярного подвоза снарядов дело может дойти до рукопашной.
Оккупантов тьма – военная техника и бравые тверские «ополченцы» прибывают постоянно. И сколько бы раз их не выбивали из Логвиново – толку не будет.
Сил для непрерывного контроля всей трассы у нас нет. У врага же есть время до воскресенья, когда вступит в силу соглашение о прекращении огня.
К этому моменту наша группировка в Дебальцево может действительно оказаться в окружении. И попытки вырваться из мешка или деблокировать войска извне будут уже нарушением очередных «мирных» соглашений...
Прошлое «перемирие» завершилось еще бОльшей войной. И где теперь все те умники, утверждавшие, что мир с оккупантами – благо? Что, несмотря на сотни «мирных» жертв, мы укрепим нашу армию, и уж тогда добьем врага на раз-два... Укрепили. Добили... Хочется верить, что умники сейчас на передовой.
Сил по-прежнему не хватает – ни людей, ни техники, а теперь еще и снарядов... По-прежнему совершенно не хватает смелости и мудрости – ведь воители всё те же.
И потому, в частности, буксует мобилизация – зачем идти воевать, если войны «как бы нет»?.. Если допустимо пожимать ручку путину, и обещать амнистию бандитам и террористам. Если под мудрым командованием у нас случаются поражения за поражением...
Я – за мобилизацию. За честность на войне и в политике. Войну надо назвать войной. Объявить ее цели – защита Украины, освобождение наших людей и земель.
И никаких переговоров с оккупантами. С этими мира не будет. Если только мы не согласимся на смерть и унизительный плен для нескольких тысяч наших солдат и офицеров в потенциальном дебальцевском мешке.
И на всякий случай – я против майданов, революций и мятежей. Во-первых, это на руку путину. Во-вторых, у нас нет сегодня человека, готового и способного стать во главе армии и государства. Увы.
Главная наша беда – не путинское нашествие, а серость, убогость, бесталанность руководителей. Время у нас такое – время серых людей во власти. Бравых распиаренных комбатов не предлагать».