11:35 29 травня 2015 р.
Фото: 11channel.dp.ua
30% опитаних у Львові та 39% у Харкові стверджують, що ніколи не перевіряють правдивість тверджень, які вони отримали з певного новинного джерела на інших ресурсах, що свідчить про достатньо високий рівень некритичного мислення у двох містах.
За результатами дослідження, яке провела у травні 2015 року соціологічна агенція «Фама» на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та за підтримки представництва Європейського Союзу, 61% харків’ян не піддаються проросійським впливам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. У Львові таких мешканців на половину більше – 94%.
Досліджуючи чутливість до пропаганди, усіх опитаних було поділено на такі групи: «несамостійні-стійкі», «несамостійні-ті, що піддаються впливу», «самостійні-стійкі» та «самостійні-ті, що піддаються впливу» (самостійність мислення було виміряно за методологією ціннісних орієнтацій Шалома Шварца (критерії диференціації – притаманність цінностей самостійності та конформності), а чутливість до проросійської пропаганди через тестування відповідних пропагандистських маркерів на опитаних. Для цього респондентам запропонували 10 різного плану пропагандистських тверджень, щодо яких вони висловлювали міру своєї згоди). У Львові, як і у Харкові, більше є тих, які мислять несамостійно.
Проте, у Львові таких більше: 59% – у Львові, а 51% – у Харкові. Найбільшою у кожному з міст є частка осіб, які мислять несамостійно, проте є стійкими до російської пропаганди (34% – у Харкові, та 56% – у Львові). Відмінним у містах є те, що у Харкові більше тих, які піддаються впливу російської пропаганди (39%) («самостійники» + «несамостійники») та у десять разів більше, ніж у Львові, тих, які є самостійними у свої поглядах та піддаються впливу російської пропаганди.
Львів’яни більше схильні до обговорення новин політичного та суспільного характеру з ким би то не було – друзі, родичі, колеги, навіть випадкові перехожі потрапляють в їхні інформаційні тенета. 39% опитаних роблять це часто або постійно. Харків’яни більш стримані у розповсюдженні та обговоренні новин: 22% респондентів зізнались, що обговорюють новини із друзями, родичами та колегами.
Кандидат соціологічних наук, директор соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак зазначила: «Хоч підтверджується те, що у Харкові більше, ніж у Львові, тих, які піддаються впливу проросійської пропаганди, проте, частки осіб, які мають потенціал до сприйняття пропаганди, є майже однаковими у двох містах. Слід зауважити, що в Харкові саме ті, які піддаються впливу проросійської пропаганди, є більш комунікативно активними, тобто часто обговорюють новини політичного та суспільного характеру. Натомість, ті, які стійкі до проросійської пропаганди, тримають свою думку при собі, не особливо активно її обговорюють. У Львові – активне обговорення новин на рівні 40% випадків».
Третина опитаних у Львові (30%) та більше третини у Харкові (39%) стверджують, що ніколи не перевіряють правдивість тверджень, які вони отримали з певного новинного джерела на інших ресурсах, що свідчить про достатньо високий рівень некритичного мислення у двох містах. Найчастіше і львів'яни, і харків'яни перевіряють новини на політичні, економічні теми, питання, пов'язані з АТО, та місцеві новини.
Теги, які називали респонденти, дуже часто перегукуються, що підтверджує те, що питання, в яких мешканці хочуть бути впевненими чи переконатися, є спільними. Помічено дві тенденції: харків’яни значно менше довіряють новинним ресурсам, аніж львів’яни; серед опитаних харків’ян є дещо вищим рівень довіри до російських новинних ресурсів, на відміну від львів’ян, де рівень довіри до цих ресурсів є практично на рівні «0».
Частка осіб, яким притаманна «сліпа віра» у повідомлення медіа-ресурсів у містах є однаковою – по 13%. Також однаковою у містах є частка тих осіб, які скептично сприймають будь-яку інформацію, незалежно від джерела подачі, – по 2%.
Дослідження проводилось соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю у травні 2015 року у двох містах – Львові та Харкові.
Було опитано загалом 800 респондентів, старших 18 років (по 400 респондентів у кожному місті). Похибка репрезентативності вибірки для кожного з міст з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 4,8% для показників, близьких до 50%; 4,2% – для показників, близьких до 25% або 75%; 2,9% – для показників, близьких до 10% або 90%; 2,1% – для показників, близьких до 5% або 95%; не перевищує 1% – для показників, близьких до 1% або 99%.
Про це повідомили сьогодні, 29 травня, «Щоденному Львову», в прес-службі міської ради.