8 березня на вулиці Львова вийдуть «героїні» фільму «Розповідь служниці»

Про це сьогодні під час пресконференції у Львівському пресклубі розповіли представниці організаторів заходів - ГО «Центр «Жіночі перспективи» та ГО «Феміністична майстерня».

Заступниця голови ГО «Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало зазначила, що марш розпочнеться о 13:00 на площі Ринок. Цей марш є традиційним і щороку учасниці виходять із гаслами, що Україна не є чутливою до потреб жінок і фемінізм зараз дуже на часі.

«Родзинкою» цього маршу стане колона волонтерок у костюмах із фільму «Розповідь служниці». Цей фільм про можливе тоталітарне майбутнє, коли права жінок не будуть забезпечуватися. Ця антиутопія, за словами Марти Чумало, демонструє, що може трапитися з жінками, якщо вони не виступатимуть за захист своїх прав, не звертатимуться до інституцій, які мають обов’язки забезпечити ці права.

На марші ми говоритимемо про те, що в Україні ситуація, яка показана в «Розповіді служниці», є цілком реальною. Майже щодня ми можемо чути про ініціативи, які призводять до того, що права жінок будуть порушені.  Ця колона має продемонструвати, що проблем в Україні є багато», – сказала Марта Чумало.

За словами Марти Чумало, 8 березня феміністки у Львові закликатимуть жінок до того, щоб бути чутливішими до потреб подруг, сусідок, знайомих, сестер і говорити про їхні потреби та проблеми.

«Ми говоримо про те, що права жінок – це є права людини і нагадуємо, що не все так добре в Україні з правами жінок. Розповім, які проблеми мають жінки, що приходять у нашу організацію. Скажімо, виплата до досягнення дитиною трьох років становить 840 грн щомісяця, а пачка підгузків коштує 900 грн. Неможливо забезпечити якісь потреби дитини на цю виплату. Також наш центр нещодавно почав допомагати жінці, яка живе у одному із районів Львівщини в гуртожитку з трьома дітьми. З чоловіком вони розлучені, але він продовжує жити з ними в кімнаті, зловживає алкоголем, здійснює насильство. Дітей уже почали притягувати до відповідальності за крадіжки та дрібне хуліганство. У такій ситуації держава вже третій раз стягує з цієї жінки штраф за невиконання нею батьківських обов’язків. Жодного зауваження до виконання батьківських обов’язків батьком держава не має!», – розповіла Марта Чумало.

Вона також наголосила на тому, що дуже часто жінка не має можливості розлучитися із чоловіком-кривдником, бо судовий збір за розірвання шлюбу становить понад 800 грн. Жінка з мінімальною заробітною платою не може сплатити таку суму і опиняється у своєрідній пастці. Така жінка не може оцінити майно, якщо хотіла би розлучитися, бо це дуже дорого.

Крім того, Марта Чумало наголосила на необхідності збільшення участі жінок в органах влади, які приймають рішення. Бо більшість населення України – це жінки.

«Учора були оприлюднені списки майбутнього уряду. На жаль, у цьому списку є лише одна жінка. Можемо вгадати з першого разу, яке міністерство буде очолювати ця жінка. Так, це - Міністерство соціальної політики, та сфера, яку традиційно фіксують за жінками. Це не є добрий результат. Звичайно, є певні зрушення. Ми бачимо, бодай,  декларування гендерної рівності», – сказала Марта Чумало.

Вона додала, що важливо, аби про права жінок в Україні говорили не лише восьмого березня чи упродовж місяця, але й весь рік.

Організатори маршу закликали долучитися до акції владу, зокрема мера Львова, голів Львівської обласної ради та адміністрації, депутатів та депутаток.

Докторка історичних наук, директорка науково-дослідного центру «Жінка і суспільство» Оксана Кісь розповіла, що проблеми та дискримінація, з якими стикаються українські жінки, це - не новітнє явище і мають глибоке коріння. Оксана Кісь зазначила, що українська культура, як і будь-яка інша європейська культура, тисячоліттями були патріархальними, тобто жінки не мали доступу до влади, до сили, до впливу, до знань.

«Жінки завжди були дискримінованими в українській культурі, де існувала подвійна мораль, підвищені вимоги та суворіші покарання при порушенні моральних норм жінками. Жінки завжди потерпали від домашнього насильства. Українська культура толерувала насильство чоловіка над жінкою. Жінку не сприймали, як повноцінну самодостатню істоту. Жінка була позбавлена контролю над своєю репродуктивною сферою. Отже, дивлячись на минуле українського жіноцтва, ми розуміємо, що відновлення таких традицій нам не потрібне. Ми маємо згадати про ті традиції, які сьогодні є актуальними, які допомагають сучасним українським жінкам розкривати свій потенціал, самореалізовуватися, бути щасливим та повноцінними громадянами, які можуть зробити великий внесок у розвиток українського суспільства», – розповіла докторка історичних наук.

Вона закликала усіх розуміти, що немає поняття «українська жінка», а є дуже різні українські жінки, які належать до різних верств, мають різну національність, освіту, живуть у містах, селах та містечках, живуть у повних, успішних сім’ях або змушені тягнути на собі виховання дітей, терплять насильство чи боряться з ним.
«Йдучи на марш, ми маємо розуміти, що в такий спосіб висловлюємо протест проти  теперішньої дискримінації та діючих її форм, а також виявляємо нашу солідарність. Завжди сила слабких або тих, хто обділені, полягає в солідарності. Саме тому я приєднуюсь до цього маршу і закликаю львів’янок та гостей нашого міста підтримати цю акцію», – сказала Оксана Кісь.

Вона додала, що вперше у Львові вийшли на феміністичний марш у 2009 році. Тоді участь у заході взяли два-три десятки людей, а львів’яни зустрічали цей марш з подивом. Однак щороку кількість учасників збільшується, люди долучаються з власної ініціативи, адже поділяють цінності організаторів акцій.

Менеджерка ГО «Феміністична майстерня», координаторка програми «Феміністична весна» Йош пояснила, що цьогоріч учасниці організації вирішили провести у Львові велику програму, бо в місті, крім феміністок, які можуть виходити на марш, є багато людей, які шанують права жінок, бачать системну дискримінацію, стикаються із проявами дискримінації у своєму житті, але форма маршу для них не цікава, не прийнятна чи не продуктивна.

«Є багато львів’ян, організацій та установ, які поважають значення 8 березня в контексті його міжнародного значення – міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир. Ці люди хочуть організовувати різні культурні, просвітницькі та дискусійні заходи. Тому ми вирішили оголосити, що хочемо привернути увагу в місті до значення восьмого березня і консолідувати наші зусилля, аби показати, що проблема прав жінок турбує багато кого. І одним маршем, можливо, не так легко охопити усі ці проблеми», – розповіла Йош.

Вона додала, що організаторам вдалося закумулювати 15 заходів, які можна поділити на три секції: лекційні та просвітницькі, дискусійні і культурні. Події відбуватимуться з 5 до 11 березня в різних локаціях міста.

Відповідаючи на питання про те, чи прийматимуть квіти від чоловіків учасниці маршу , Йош зазначила: «Ми назвали свою програму «Феміністична весна», бо хочемо змінити значення 8 березня зі свята квітів, краси, жіночності і ніжності - на день боротьби. Оскільки це – день боротьби, то з якої нагоди я можу приймати квіти? Якщо хтось хоче привітати мене з тим, що я успішно борюсь за права жінок і це моє професійне свято, то я не проти прийняти квіти. Якщо хтось хоче цим знецінити мою роль, як професіоналки, як людини, яка займається важливими речами, людини, яка має багато компетенцій, сказати, що квіти – це єдина повага, на яку я заслуговую, бо гарно посміхаюсь чи маю смак до одягу, таких квітів, звісно, мені не хочеться приймати. Думаю, також і товаришки-феміністки з радістю прийматимуть квіти за свої професійні досягнення».
Крім Львова, феміністичні марші відбудуться також у Києві, Харкові, Херсоні та інших містах України.