16:16 4 липня 2018 р.
З шести з половиною тисяч законопроектів, які були зареєстровані у Верховній Раді за останні три роки, законами стали тільки 790. Депутати реєструють законодавчі ініціативи хаотично і безсистемно.
Більшість з цих законопроектів ніяк не пов’язані з передвиборчими програмами, обіцянками та з проблемами виборчих округів конкретних депутатів.
Про це сьогодні, 4 липня, під час прес-конференції на тему: «Як працюють в парламенті депутати-мажоритарники з Львівської області», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут.
- Є ініціативи, які орієнтовані на загальнодержавні питання. І могли би реєструватися в більш системний спосіб відповідно до стратегічних документів, до коаліційної угоди, до інших документів, якими визначено перелік необхідних реформ. Цього немає. Реєструють депутати те, що вважають за потрібне, - констатує він.
Аналітик нагадав, що в червні був «екватор» діяльності депутатів Верховної Ради цього скликання. І, порівнюючи кількість зареєстрованих законопроектів, зауважив, що за три роки чинні депутати зареєстрували набагато більше документыв, ніж їхні попередники, депутати попередніх скликань.
- Очевидно, ця тенденція буде продовжуватися, - передбачає Олександр Неберикут.
За його словами, уряд і Президент подають до Верховної Ради набагато менше законопроектів. Але до цієї роботи вони ставляться відповідальніше, тому їхні ініціативи більш якісні.
- Коефіцієнт корисної дії залишається стабільно низьким. Незважаючи на величезну кількість документів, яка реєструєть, кількість документів, які стають законами, дуже мала. Тільки кожен восьмий законопроект має шанс бути прийнятим, - каже аналітик.
Експерт вважає, що Верховній Раді варто переглянути підхід до реєстрації законодавчих ініціативи.
- У країнах західної Європи основним об’єктом, який реєструє законодавчі ініціативи, є уряд. Натомість ініціативи депутатів є колективними. Індивідуальна депутатська ініціативи – це нетипова практика для західних країн. Якщо ми прийдемо до того, що подавати законопроекти варто або від фракції, або від групи депутатів, то це вимагатиме якіснішої підготовки документів на первинному рівні, координації на рівні депутатів чи фракції та, можливо, це зменшить навантаження на комітети Верховної Ради і обмежить вал законотворчої роботи. Бо варто звернути увагу на те, що 40 відсотків зареєстрованих депутатських законопроектів – індивідуальні, - говорить Олександр Неберикут.