13:36 15 березня 2016 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Завтра, 16 березня, зі Львова розпочнеться загальноакадемічна акція протесту українських науковців, яка пошириться на Дніпропетровську, Миколаївську, Одеську, Харківську та Київську області. Науковці вимагають внести зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків Національній академії наук України на 725 млн. 43 тис. грн. та негайно подати відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради.
Науковці у Львові вийдуть на мітинг протесту об 11 ранку до пам’ятника Шевченкові.
Про це сьогодні, 15 березня, під час прес-конференції на тему:
«Як держбюджет-2016 убиває фундаментальну науку. Акція протесту за відновлення необхідного фінансування академічної науки, яка почнеться зі Львова і пошириться на всю Україну», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив голова Львівської регіональної організації профспілки працівників Національної академії наук України Тарас Яницький.
- Фінансування, яке надано тільки для науки Львівщини, не забезпечує навіть виплату заробітної плати та оплату комунальних послуг. Нам надано 2 млрд 54 млн гривень. Це на 26 відсотків менше від мінімальних потреб, і на 12 відсотків менше, ніж було минулого року. Водночас тільки для виплати заробітної плати працівникам Академії необхідно 2 млрд 300 млн гривень, - каже він.
За його словами, щоби науковці вклалися в ту суму, яку їм надали, Кабмін запропонував оптимізувати свою роботу, а точніше – звільнити близько тисячі осіб тільки у Львові.
- Молодший науковий співробітник сьогодні на руки отримує приблизно до трьох тисяч гривень. Але це якщо він працює на повну ставку. А насправді науковці працюють на півставки або й чверть. А також мусять брати відпустки без збереження заробітної плати, - каже Тарас Яницький.
Крім того, за його словами, науковці змушені оплачувати з власної кишені наукові відрядження та дослідження.
- Нещодавно мені телефонував співробітник Інституту регіональних досліджень. Там співробітники також працюють на півставки. І ось він мені говорить: «Як я маю прогодувати родину на півтори тисячі гривень?», - наводить приклад голова Львівської регіональної організації профспілки працівників Національної академії наук України.
Також, він стверджує, що в Інституті геології та геохімії горючих копалин науковці працюють в режимі неповного робочого дня, а в поле на дослідження виїжджають за свій кошт, хоча це би мала фінансувати держава.
- Зовсім є знущанням те, що діється в Інституті Івана Франка. Це – в ювілейний рік видатного Каменяра. Люди працюють хто на 0,5 ставки, хто на 0,25. Державний природознавчий музей та Інститут екології Карпат – те саме, - наголошує профспілковий діяч.
Тарас Яницький каже, що науковці уже зверталися і до Президента України, і до уряду, і до депутатів різних рівнів зі своїми вимогами та пропозиціями.
- З часу звернення минув місяць. Відповіді ми не отримали. Очевидно, влада не хоче вести цивілізованого діалогу, а розуміє тільки мову вулиці, - каже він.
Також науковці розглядають можливість звернутися до суду зі скаргою на уряд, який перевищив свої повноваження, порадивши їм оптимізувати чисельність, тематику досліджень та форми організації наукових розробок.
Академік Національної академії наук України, директор Інституту народознавства Національної академії наук України Степан Павлюк каже, що молодим науковцям шкода виїжджати за кордон у пошуках ліпшої долі. Але в них немає іншого виходу.
- Учені свої знання застосувати зможуть. А ось як буде українська наука без українських вчених? – каже він.
Лише за 2015 рік з України виїхало понад одна тисяча науковців. З них – 96 докторів наук та 511 кандидатів наук.
Проте голова профспілкової організації Інституту народознавства Національної академії наук України Микола Балагутрак вважає, що науковці просто так не здадуться.
- Науковці дуже спокійні, розуміють складну економічну ситуацію в Україні. Але ще більше вони розуміють, що відбувається маніпуляція та фінансове шахрайство на рівні Кабміну. Грошові потоки заходять далі в тінь. При тому, що ми великих грошей не вимагаємо, - каже він.
Микола Балагутрак попередив, що завтрашній мітинг – це не остання акція протесту науковців.
- Ми не зупинимося на одній акції. Досвід вчить, що не повинні послаблювати свої інтереси. Якщо від уряду буде слабка реакція або буде нехтування нашими інтересами, то будемо проводити страйки, прориватися на відкриті парламентські слухання, будемо судитися на всіх рівнях. Не може бути так, щоби держава ігнорувала фактично всі життєво необхідні ділянки, - каже він.