15:36 7 липня 2015 р.
Для цьогорічних випускників шкіл найскладнішими стали тести ЗНО з фізики, математики та іноземних мов. Майже чверть з тих, хто прийшов на тестування, не дали собі ради з завданням.
Про це сьогодні, 7 липня, під час прес-конференції на тему «Чого очікувати абітурієнтам від вступної кампанії-2015?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила координатор освітніх програм мережі ОПОРА Ольга Стрелюк.
За її словами, поєднання цього року зовнішнього незалежного оцінювання з державною підсумковою атестацією, дало позитивні результати. На тестування з української мови прибуло 95,4% абітурієнтів. Усі вони мали з собою необхідні документи для участі в процедурі.
- Загалом все вийшло набагато позитивніше і прогнозованіше, ніж ми очікували. Тому що сесія ЗНО з української мови та літератури відбулася в один день, було залучено набагато більше педагогічних працівників для її проведення і так само була розширена мережа пунктів тестування. Якщо в попередні роки наЛьвівщині лише великі міста були залучені, то цьогоріч були і в маленьких районних центрах, і навіть в селищах, - каже вона.
За словами Ольги Стрелюк, абітурієнтам не вдалося дізнатися до початку тестування про жодне з тестових завдань з жодного предмету.
- Явка на тестування з української мови є 94%, тоді як на інші предмети -значно нижча: англійська мова – 87,3%, історія України – 82%, біологія – 80,5%, фізика, 78,5%. – каже Ольга Стрелюк.
Причину високої явки на тестування з української мови і літератури вона пояснює тим, що випускників в багатьох випадках до пунктів тестування довозили централізовано. А на інші тестування вони діставалися самі. Також, ті випускники, які не пройшли випробування першим тестом, втрачали сенс у інших тестуваннях – до участі в конкурсах у вузах їх уже не допустили би.
Також цього року тести для української мови і літератури та математики мали два рівні – базовий і поглиблений.
- Мета цього нововведення була такою, що вузи мають набрати більш підготовлених та освічених абітурієнтів саме з цього предмету, щоби вчитися чи то на природничих напрямках, чи на гуманітарних. Але дуже мало вузів в країні обрали поглиблений рівень складності завдань для відбору абітурієнтів. Вочевидь, вони побоювалися, що мало абітурієнтів будуть складати поглиблений рівень, і вони можуть не набрати студентів, - пояснює вона.
За словами Ольги Стрелюк, хоча випускники отримували від ста до двохсот балів, але цього року ці «сто» вже треба було заробити.
- Минулі роки всі абітурієнти отримували позитивні бали за шкалою від ста до двісті. Сто балів отримував навіть той абітурієнт, який відповів правильно тільки на одне питання. Умовами прийому було встановлено прохідний бал -124 для непрофільних предметів і 140 – для профільних. Цьогоріч була інша система рейтингування балів абітурієнтів. Визначалася відповідна кількість тестових балів, які мали подолати абітурієнти, щоби скласти ЗНО. Цьогоріч абітурієнти знову отримали бали в шкалі від ста до двісті. Але вже щоби отримати ці сто балів, потрібно було отримати необхідний мінімум з предмету. І тепер подавати документи мають право навіть ті абітурієнти, які отримали сто балів, - каже вона.
При цьому Ольга Стрелюк застерігає, що не всі виші приймуть документи зі ста балами ЗНО.
- Кожен внз має право встановити свій прохідний бал. Наприклад, деякі столичні вузи встановили на журналістику або юриспруденцію 150 чи 160 балів. Тобто те, що абітурієнт набрав сто балів, не обов’язково означає, що він може брати участь у конкурсному відборі до вишу. Тому ми закликаємо всіх абітурієнтів цього року прочитати правила прийому до вищого навчального закладу, куди він вступатиме, - пояснює Ольга Стрелюк.