22:02 2 грудня 2014 р.
Фото: скріншот зі сторінки на сайті «Газети по-українськи»
Юний винахідник запропонував виготовляти з використаних пластикових пляшок іграшки, а соломою, що спалюють на полях, обігрівати помешкання.
Семирічний львів'янин Юрій Шайда став кращим розробником екологічних ідей в Україні серед дітей, запропонувавши виготовляти з використаних пластикових пляшок – іграшки, а соломою, що спалюють на полях, обігрівати помешкання. У четвер зранку винахідник з матір'ю приходить на уроки до львівської школи №46.
Юрій ходить у другий клас. Сідає за першу парту. Витягає з рюкзака підручники та зошити.
– Часто дома розмовляємо про довкілля. Сина тема цікавить. В інтернеті побачила, що в Києві проводять еко-конкурс для дітей. Клички тим займаються. Відправили в липні свої ідеї, – говорить 39-річна Оксана Шайда, мама Юрія.
У конкурсі брали участь три тисячі школярів. Юрія нагородили дипломом і подарували відео¬камеру. Ідеї львів'янина подали на міжнародний конкурс у Японії.
– На квіткових базарах можна було б установити великі плакати. Там намалювати квіти, що занесені в Червону книгу, – розповідає школяр. – Як їздимо з мамою і татом у село Радчин за Львовом, там на полях часто палять стару траву і солому. Диму багато. Земля горить. А можна їх у спеціальних котельнях спалювати: тепло би в хаті було. Через пластикові пляшки навіть відпочити нема де. А в лісі олень їстиме траву і подере морду об тріслу пляшку, – підпирає голову руками.
– Великі пляшки можна закрутити, перемотати скотчем, поверх натягнути тканиною і на річку брати – замість рятівного килимка. Як виросту, створю машину для переробки сміття, – Юрій витягає із зошита аркуш. Ручкою виводить пристрій.
– На гусеницях їздитиме. Спереду – кабіна для водія. Ззаду установка з великими ножами різатиме пляшки на дрібні куски. Далі вони потраплятимуть у бочку, там нагріватимуться і плавитимуться. З тої рідкої маси можна буде ліпити або видувати іграшки пластикові, – лунає дзвінок, Юрій ховає малюнок у сумку. – Зараз війна найбільше нищить природу. Недавно до нас хлопчик з Новоазовська приїздив, у нього нема хати. Через війну там, певно, і звірі не мають де жити. По телевізору бачив, як усе горить. Після війни треба буде дерева садити, квіти. І чимось звірів годувати, поки нове виросте.
А цитує Юрка в публікації «Через війну звірі не мають де жити» в сьогоднішньому номері «Газети по-українськи» Вікторія Цимбаліста.