11:14 12 вересня 2013 р.
Щоб новий ректор Львівського національного університету імені Івана Франка не був занадто залежний від одіозного міністра освіти Табачника, він повинен стати єдиним кандидатом від усіх претендентів і колективу університету.
Ще 6 червня 2013 року було оголошено конкурс на зайняття посади ректора Львівського національного університету імені Івана Франка - наказом Міносвіти від 4 червня. Відповідно до цього наказу мало бути організовано прийом і розгляд документів від претендентів на їх відповідність вимогам, передбачених Законом України «Про вищу освіту», та внесено кандидатури претендентів до вищого колегіального органу громадського самоврядування Львівського національного університету імені Івана Франка для проведення голосування.
Департамент роботи з персоналом та керівними кадрами МОН спільно з адміністрацією Львівського національного університету імені Івана Франка повинен був організувати проведення виборів керівника вищого навчального закладу згідно з вимогами статей 37 і 39 Закону України «Про вищу освіту». "Контроль за виконанням наказу залишаю за собою", написав у цьому наказі міністр Д. В. Табачник.
Стаття 39 каже, що кандидат на посаду керівника університету повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років. А вищий колегіальний орган громадського самоврядування університету обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, які набрали не менше ніж 30 відсотків голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу під час голосування.
Зазвичай, від такого наказу Міносвіти до зборів в університеті минало місяць-два. Дотепер минуло вже три місяці. Жодної офіційної інформації про претендентів на посаду ректора немає на сайтах ЛНУ ім. І.Франка і Міносвіти. Міністерство також досі не поінформувало ЛНУ ім. І.Франка щодо переліку осіб, які подали документи на конкурс.
З неофіційних джерел відомо, що як мінімум чотири кандидатури із львівського університету готові морально до участі у такому конкурсі. Ймовірно всі вони подали свої документи до Мінсовіти. Це - декан філософського факультету, доктор філософських наук, професор Володимир Мельник, декан юридичного факультету професор, доктор юридичних наук Андрій Бойко, теперішній ректор, професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук, завідувач кафедри, доктор економічних наук, професор Сергій Реверчук. П'ятий претендент - Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі, екс-декан факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. І. Франка, професор, доктор економічних наук Маркіян Мальський.
За однією з версій, боротьба за крісло ректора однозначно вирішилася б на користь одного з цих претендентів, якби цього захотів нині формально екс-ректор Вакарчук. Досить йому зняти свою кандидатуру і погодитися, так би мовити, на почесне ректорство. А єдиному кандидатові, про якого би мали після цього домовитися претенденти, необхідно гарантувати Вакарчуку високий і поважний, але представницький статус. За такої ситуації вплив міністра Табачника на вибори нового ректора був би мінімальним, оскільки так званий єдиний кандидат від колективу Франкового університету, здобувши максимальну підтримку на зборах у Львові - не 30%, а 70-80% голосів, не потрапив би у стартову залежність від одіозного міністра.
Ніхто так багато не протестував проти дій і висловів міністра-українофоба, як ЛНУ ім. Франка. Настав час спільно діяти, вважають експерти.