14:48 28 лютого 2025 р.
Усе це доведений до лікарняного ліжка доктор історичних наук Володимир Качмар розцінює як брудну наклепницьку кампанію на одного з найсильніших претендентів на посаду ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, якого обиратимуть 22 квітня.
Про це йдеться у схвильованому дописі Володимири Качмара на сторінці у ФБ, пише DailyLviv.com.
"28 листопада 2024 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Львівського національного університету імені Івана Франка. 23 січня 2025 року профком працівників Університету висунув мою кандидатуру для участі у конкурсі. 27 січня 2025 року я подав у МОН відповідні документи. З того дня моє життя і життя моєї сім’ї змінилося назавжди, - написав Володимир Качмар. - Впродовж тижня проти мене відразу активізували усі анонімні сторінки і створили нові з очевидним натяком на те, проти кого вони працюватимуть. Це не спрацювало, бо ми звикли до уваги і будь-яку критику (якщо вона об’єктивна) сприймаємо нормально.
Того ж тижня на адресу Університету надійшло звернення про домагання з мого боку, у якому просять комісію з етики провести щодо мене розслідування.
Цим ситуація не вичерпується. Ввечері того ж дня на мене організували справжнє полювання – поліція спочатку довго мене очікувала (що підтверджують відповідні записи), потім переслідувала, а згодом, безпідставно зупинивши, переконувала, що я перебуваю у стані алкогольного сп’яніння і здійснювала сильний психологічний тиск. Вже тоді я розумів, що ці провокації усі тісно пов’язані між собою, тому я погодився на тест у медичній лабораторії, який підтвердив, що жодних ознак сп’яніння не виявлено.
На цьому історія могла б завершитися. Але з цього почалася найстрашніша ніч у нашому житті, бо усі ці «випадки» завершились каретою швидкої, а через три дні – операцією на серце. Десятки людей тоді мене підтримали, наголошуючи, що саме так «збивають» найсильніших претендентів на посаду і мій випадок не перший. Але були й такі, які телефонували до мене з «порадами» зняти свою кандидатуру, бо тиск продовжиться і постраждає моя сім’я.
Тиск продовжується. До всього цього, сьогодні зламали мій телеграм, з якого розсилають інформацію з проханням позичити гроші. Моя сім’я справді страждає, але ми розуміли, на що йшли. Ми єдині, ми згуртовані і в цьому наша сила.
І ще одна «пікантна» для багатьох тема. Моя дружина працює в Університеті – редактором Пресцентру і заступником голови профкому. Мені часто казали, що не личить дружині проректора бігати з фотоапаратом, але це її робота. Вона просто любить Університет і людей, які тут працюють. Ми обоє живемо своєю роботою і завжди працювали для людей. Бо інакше не можна. Бо Університет – це наш дім. Бо тут ми познайомилися, тут народилася наша сім’я, тут наша дитина проводить більше часу, ніж вдома. Бо комусь може не подобатися наша різниця у віці, наші жарти чи наша позиція. Але це не гріх. І це не порушення. І не можна знищувати людину лише через те, що вона – претендент на посаду ректора. Бо вибори в Університеті – це про демократію і власне вибір, а не про бруд, брехню, тиск і доведення людей до хвороби.
Так, це лише початок. Це не перші вибори у моєму житті. Я знаю, скільки бруду буде попереду. Я змушений жити з цим принаймні до 22 квітня і захищати свою сім’ю. На одному з засідань оргкомітету я запропонував колегам-кандидатам підписати меморандум про дотримання етики та доброчесності під час ведення передвиборчої кампанії. Це була моя принципова позиція, яка, однак, не знайшла підтримки у жодного кандидата".
Володимир Качмар обмежив список людей, які можуть залишати коментарі до цього допису.
У коментарях багато хто підтримав високі моральні якості Володимира Качмара і дякував за співпрацю з ним. Однак є й серйозна критика, Наприклад, журналістка Олена Івашків написала про те, що "була вашою студенткою першого курсу на факультеті журналістики у 2003 році. Ви викладали на нашому курсі історію. І коли на зимову сесію я прийшла до вас здавати залік, ви сказали що залік не ставите і щоб я прийшла його перездавати у топі на бретельках. Я дуже боялася. Звісно, до напівоголеного тіла на заліку не дійшло, дякую собі 17-річній, розповіла старшим. Швидко знайшли знайомого, який з вами навчався, попросили заступитися за мене. Він зателефонував вам. Коли я вдруге прийшла на залік, ви прошипіли: «Щоб цей старий алкоголік більше мені не дзвонив». Цю історію знають всі мої одногрупники, я ніколи не мовчала. Просто ще одна цеглинка, для колекції. Будні ЛНУ ім. Івана Франка".
До теми: 87-річного професора ЛНУ, якого звинуватили в домаганнях, відсторонили від викладання
Сексуальні домагання професора факультету журналістики Йосипа Лося розглянула Комісія з питань етики