15:15 13 листопада 2017 р.
Фото: Йосип Марухняк
У «Львівській політехніці» завершилася наукова конференція «Будителі українського духу ХІХ-ХХ століть», присвячена 180-річчю виходу у світ альманаху «Русалка Дністровая».
Ця маленька книжечка, видана у1837 році в місті Буда членами гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким народною мовою і фонетичним правописом, наробила великого галасу в тодішній Галичині. Це при тому, що з тисячного тиражу до читача потрапило всього двісті примірників, а решта вісімсот були заарештовані і пролежали на складі майже три десятиліття.
«Русалка Дністровая» стала справжнім маніфестом Національного відродження. Недаремно Іван Франко писав, що ця «збірка була свого часу явищем наскрізь революційним. Вона стала визначною подією національного руху і поклала початок новій літературі на західноукраїнських землях».
Цей альманах із власними творами, науковими розвідками, перекладами з інших слов’янських мов вихованці Львівської духовної семінарії, майбутні греко-католицькі священики, не могли тоді видати у Львові через… церковну цензуру.
Часи змінилися. Сьогодні Українська Греко-Католицька Церква гордиться Маркіяном Шашкевичем і його побратимами, а Львівська Архієпархія УГКЦ була співорганізатором цього наукового заходу разом з Інститутом-заповідником імені Маркіяна Шашкевича, Національним університетом «Львівська політехніка», Львівським національним університетом імені Івана Франка, Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича та Дрогобицьким педагогічним університетом імені Івана Франка.
Про науковий і громадянський подвиг «Руської Трійці» нагадали у своїх виступах професори Михайло Шалата, Феодосій Стеблій, доктор історичних наук Петро Шкраб’юк. Доктор педагогічних наук, науковець Львівської політехніки Петро Сікорський розповів про створення Музею-садиби о. Маркіяна Шашкевича в селі Нестаничі на Львівщині.
Старший викладач Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Ірина Барна зосередилась у своєму виступі на творах Івана Вагилевича. Заслужений працівник культури Борислав Рибак розповів присутнім про камертон Маркіяна Шашкевича.
Довголітній директор музею «Русалка Дністровая», а нині керівник Інституту-заповідника імені Маркіяна Шашкевича, кандидат історичних наук Галина Корнєєва розповіла про архів Олександра Бачинського у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника НАН України, який є цінним джерелом для вивчення цієї тематики. Вчителька української мови і літератури з Миколаївської гімназії зробила доповідь про свого земляка Миколу Устияновича, якого по праву називають «четвертим у «Руській Трійці». Про душпастирську діяльність цього просвітителя, близького приятеля Маркіяна Шашкевича розповіла вчителька зі Львова Наталія Бакалець.
Друге пленарне засідання під назвою «Постаті та культурна спадщина душпастирів-просвітителів» було присвячене послідовникам Маркіяна Шашкевича, де присутні мали змогу почути про вже відомих подвижників національної ідеї того часу і відкрили для себе нові імена. У рамках цієї наукової конференції відбулись презентації фотокниги відомого українського фотомитця Йосипа Марухняка та журналістки Надії Пастернак «Відлуння дзвонів Маркіяна Шашкевича» і мистецького альманаху «Мойсей українського духу» творчого проекту Ольги Михайлюк, а також – документального фільму «Срібний камертон отця Маркіяна Шашкевича».
Нині в України почали голосно лунати заклики до переходу на латиницю – так ми, мовляв, швидше відірвемося від «старшого брата». Такі дискусії тривали і в часи Маркіяна Шашкевича, і якби не духовний подвиг його і побратимів, руська мова в Галичині (тобто, українська) уже давно була б діалектом польської, якою її тоді вважали. Чи не є пересторогою нам у цій небезпечній дискусії постать Маркіяна Шашкевича і всієї «Руської трійці»?
Про це повідомили сьогодні, 13 листопада, в київському часописі «День».