Львівську академію обрали для експерименту продовольчого забезпечення як кращу частину

Керівник проекту «Реформа продовольчого забезпечення Збройних сил України» Діана Петреня, яка працює у складі «Волонтерського десанту» при міністерстві оборони, розповіла:

– Зараз армія харчується за 426-ю постановою Кабміну. Її прийняли 2002 року. Норми розробляли ще при Радянському Союзі. Кілька разів їх міняли, але перелік продуктів лишався майже той самий. Щодня боєць має отримувати 650 грамів хліба і 70-грамову булочку. Навіщо йому стільки хліба? 

Завдання реформи – позбутися компаній-монополістів, які нав'язують завищені ціни. А також зробити їжу військових смачнішою та різноманітнішою. До кінця року триватиме експеримент у Львівській академії сухопутних військ і Одеській береговій базі. За новими стандартами харчуватимуться майже три тисячі військових. 2016-го долучаться ще 12 військових частин.

– Чому для експерименту обрали саме Одеську берегову базу і Львівську академію сухопутних військ?

– Навмисне вибирали найгіршу і найкращу частини. В академії треба небагато вкласти грошей у техніку, обладнання для кухні. А от в Одесі була повна розруха.

Зараз виділяють на харчування кожного бійця 61 гривню на день. Армія замовляє продукти й послуги в конкретної фірми. Вона постачає продукти, їхні кухарі готують, роздають, утилізують відходи. Фірма також платить за електрику, тепло, газ.

В Україні всього чотири такі компанії. Вони приходять на торги й називають однаково завищену ціну. Міністерство оборони вимушене платити. Наприклад, торік у грудні харчування коштувало 38 гривень на одного бійця. У першому кварталі 2015-го постачальники підняли ціну майже вдвічі.

– Які будуть нововведення?

– Розробили електронний каталог із 248 продуктів, з яких готуватимуть їжу. Зараз використовують 32. Начальник продовольчого забезпечення обиратиме готові страви, враховуючи потрібні калорії: кілька видів першого, другого, компот, нарізку.

Тільки перших страв пропонують 48. Уявімо, що сьогодні вирішили замовити дешевше меню – овочевий суп, курку і якусь недорогу кашу. Залишається певна сума, яку можна витратити на додаткові продукти.

Це буде щось типу «шведського столу». Там стоятимуть кілька салатів, нарізані сир, ковбаса, печиво. Солдат зможе взяти собі будь-яку кількість цих продуктів.

Бійці харчуватимуться за електронними картками. Буде одразу видно – скільки ¬порцій замовили, скільки з'їли. Також створимо електронний склад: облік харчів, накладні. Бачитимемо – скільки і яких продуктів є на складі кожної частини. Вся інформація надходитиме на центральний сервер.

– Чи можливі зловживання?

– Для цього потрібно, щоб зговорилися кілька людей – відповідальний за продовольче постачання, начальник складу, командир бригади, начальник їдальні.

– Як зміниться меню в їдальнях?

– Додали чимало кисломолочних продуктів: йогурти, кефір, творог, сметана. Наприклад, можна буде готувати сирники. Також є печиво, вафлі, сухофрукти, сік, молоко. Багато свіжих овочів.

У Львові у вересні найпопулярнішим салатом був із помідорів, капусти та огірків. Раніше салати були заборонені. Ця норма діяла з радянських часів, коли не вистачало холодильників.

В експериментальних частинах є навіть оливкове масло. Крім свинини, курятини, закуповуватимуть баранину. Додали 26 видів риби. Використовуватимуть заморожені овочі – наприклад, спаржу.

У нас дуже жорсткі умови стосовно якості. Штрафуватимемо постачальників і вимагатимемо протягом години замінити ¬неякісні продукти.

– Хто годуватиме бійців?

– Набрали військових кухарів. Персонал обслуги – із цивільних. Усі почали говорити, що це – Радянський Союз. Але половина країн НАТО харчуються саме з військовими кухарями.

В АТО чому якість харчування краща? Бо кухар – військовий і за неякісні страви може отримати від побратимів нагоняй. Постачання продуктів буде централізоване.  Закуповуватимемо їх тільки на електронному майданчику «Прозоро» (система державних закупівель. – «ГПУ»), щоб було видно всі етапи аукціону.

В експериментальних частинах на закупівлях удалося зекономити 1,5 мільйона гривень. Зараз уже дев'ять компаній готові з нами працювати.

– Хто стежитиме за санітарними умовами?

– В Одесі кожні два-три дні приїжджає з перевіркою військова санстанція. У частинах, які харчуються за старою системою, щоб зробити перевірку, контрольні органи мають отримати дозвіл у фірми-постачальника.

– Критики кажуть, що за вашою системою харчування одного бійця коштуватиме не менш як 120 гривень.

– У зону АТО, на полігони постачальники привозять продукти без послуги приготування. Готують військові. Коштує це 68 гривень на одного солдата. Зараз в Одесі витрачаємо 59 гривень на моряка. 120 – це вигадана сума.

– Скільки на нову систему харчування треба грошей?

– Лишатимемося в межах того бюджету, який є. Ні про які додаткові кошти мова не йде.

– Чи зміняться сухпайки?

– Кардинально. Це будуть готові страви, з хімічним розігрівачем. До пайків додадуть мед, вітамінізовані десерти, сухофрукти.

У новому меню для військових – 48 перших страв. Це овочеві супи, з куркою, рисом, гречкою, гороховий, борщ, солянка, бульйони. Ми орієнтувалися на довідник здорового харчування Міністерства охорони здоров'я. Вигадувати щось із голови в харчуванні військових не варто, воно має бути збалансованим. Екзотичних супів не буде.

Водночас, із 248 найменувань продуктів можна приготувати багато різних страв. Щодо риби, в переліку є практично вся, що продається в супермаркетах: минтай, хек, путасу, пангасіус та інші.

Роз’яснення Діани Петрені опублікували сьогодні, 16 жовтня, в київському часописі «Газета по-українськи».