Львівський університет учора здався на хитрість Табачника

Учора відбулося засідання конференції трудового колективу Львівського національного університету імені Івана Франка, у якій взяли участь 336 новообраних делегатів. Ця конференція - на попередню вимогу Міністерства освіти і науки узгодити статут університету із законом про вищу освіту - розглянула зміни до статуту, зокрема щодо порядку обрання делегатів конференції, припинення повноважень ректора і призначення в.о. ректора. Ці пропозиції на розгляд делегатів конференції подала комісія, створена рішенням ректорату. Їх озвучив доцент кафедри цивільного права та процесу Йосип Богдан.

Конференція прийняла, зокрема, такі зміни до статуту: п. 22.1. «За поданням вченої ради університету приймає статут університету, вносить до нього доповнення та зміни. Статут Університету, доповнення та зміни до нього затверджує Міністерство освіти і науки України. п. 32.1. Повноваження ректора припиняються із закінченням дії контракту, укладеного із Міністерством освіти і науки України. 32.2. Достроково повноваження ректора припиняються у випадку його звільнення з посади на підставах, передбачених у контракті, та відповідно до чинного законодавства. 32.3. Після закінчення строку дії контракту з ректором або у випадку дострокового припинення його повноважень обов’язки ректора до заміщення вакантної посади виконує перший проректор або інша особа з числа науково-педагогічних працівників університету, про що Міністерство освіти і науки України видає наказ. 32.4. У випадку короткострокової відсутності ректора (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо) його обв’язки виконує перший проректор або проректор університету».

Прийнявши рішення щодо квоти делегатів конференції трудового колективу, порядку припинення повноважень ректора, порядку обрання делегатів та скликання конференції, університет тепер подасть пропозиції на розгляд і затвердження в Міністерство освіти і науки. Лише після цього розпочнеться підготовка до проведення виборної конференції. Делегати конференції обиратимуть лише «претендента на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування» і подадуть свої пропозиції власнику або уповноваженому ним органу. А призначатиме одну з рекомендованих кандидатур на посаду керівника ВНЗ Міністерство освіти і науки України. Такий прес-реліз розіслала і опублікувала прес-служба ЛНУ ім.І.Франка.

Як стало відомо "Щоденному Львову", за зміни до статуту проголосували 305 із 336 делегатів конференції. У коментарі для "Щоденного Львова" головуючий на конференції декан математичного факультету Михайло Зарічний сказав, що делегати вчора здійснили просту формальність для того, щоб статут університету відповідав закону про вищу освіту - цього від львів’ян вимагало міністерство. Тож тепер, вважає президент ради деканів, Міносвіти мало б оперативно затвердити ці статутні зміни для того, щоб вже у грудні - за оптимістичним варіантом - можна було скликати в університеті виборну конференцію і обрати претендентів чи претендента на посаду ректора. Таким вважатиметься той із кандидатів, хто набере більше 30% голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування.

На думку професора Зарічного, вчорашні рішення конференції є адекватними до українських реалій, оскільки університети в Україні за чинним законодавством не мають тієї автономії, яка є в інших країнах, навіть у сусідній Польщі.

Голова профкому університету Володимир Качмар на прохання кореспондента "ЩЛ" сказати, хто з членів комісії, яка розробляла зміни до статуту університету, запропонував внести пункт про те, що після закінчення строку дії контракту з ректором або у випадку дострокового припинення його повноважень обов’язки ректора до заміщення вакантної посади виконує перший проректор або інша особа з числа науково-педагогічних працівників університету, про що Міністерство освіти і науки України видає наказ, відповів, що це - вимога закону про вищу освіту.

Однак у законі про вищу освіту про це уточнення немає пункту - вимоги чи положення.

Цікаво, що на вчорашній конференції жоден з її делегатів про це не сказав уголос: ані члени комісії, яка готувала зміни до статуту університету, ані ті, хто піднімав руку "за", ані той 31 делегат, який голосував проти цих змін.

Що ж тепер маємо у підсумку? Міністерство освіти і науки (читайте - міністр Табачник) має розв’язані руки щодо призначення своєї кандидатури для виконання обов’язків ректора. Такі повноваження йому власноруч надала конференція трудового колективу Львівського національного університету імені Івана Франка. Людиною Табачника може стати будь-яка "інша особа з числа науково-педагогічних працівників університету". Для цього досить, щоб ця кандидатура - як цього вимагає закон - вільно володіла українською мовою, мала вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років. Скільки таких потенційних кандидатів у ректори працює нині в університеті? Десятки чи сотні?

Але є і другий бік справи - юридичний. Конференція трудового колективу внесла у статут університету норму, якої немає у законі про вищу освіту. Що тепер може зробити Міносвіти? Не затвердити новоредагований статут ЛНУ ім.І.Франка із протизаконною нормою і продовжити утримувати цей вищий навчальний заклад у підвішеному стані і ручному управлінні з Києва - без повноважного керівника у Львові.

Не читають працівники Франкового університету закон або втратили віру в нього кінцево. Бо навіть той недосконалий закон про вищу освіту, що маємо в Україні зараз, дає право трудовому колективу наполягати на призначенні керівником кандидатури, яку рекомендуватимуть в університеті. Стаття 39 каже: якщо вищий колегіальний орган громадського самоврядування (читайте конференція трудового колективу - "ЩЛ") при повторному голосуванні підтверджує двома третинами голосів від свого статутного складу своє рішення щодо рекомендованої власнику або уповноваженому ним органу (читайте - Міністерству освіти і науки) кандидатури керівника вищого навчального закладу, Міносвіти зобов'язане призначити цю кандидатуру на посаду керівника вищого навчального закладу.

Чи знайдеться тепер хтось - громадянин чи організація, хто оскаржить учорашнє рішення конференції трудового колективу в суді? Час покаже. А він зараз працює тільки на міністра Табачника. Того, який в ефірі каналу «Інтер» відмовився навіть перепросити галичан за свою фразу: «Галичани — це лакеї, ледве навчилися мити руки, які практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані». Того, який, за послідовною логікою свого ставлення до галичан, тепер формально зможе у разі неотримання претендентами на посаду ректора універистету третини голосів на виборній конференції або - увага - у випадку непроведення такої конференції "з об’єктивних причин" - призначити виконувача обов’язків ректора ЛНУ імені Івана Франка фактично будь-кого з числа науково-педагогічних працівників. І тут ставимо крапку, бо закон же не вимагає, щоб ним був саме працівник цього вищого навчального закладу. А він вищий за будь-який статут, тим паче той, що суперечить закону.

Нагадаємо, що, за неофіційною інформацією, нині є п’ять претендентів на посаду ректора університету. Шанси кожного з них стати повноважним керівником Франкового вузу відтепер є меншими. Для їх збільшення вони мають єдиний спосіб - догодити Табачнику, бо на тверду позицію трудового колективу надії майже втрачені.