22:48 2 червня 2015 р.
Фото: прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»
Досі відомий економіст-реформатор до цього дня був почесним доктором 29 провідних університетів світу.
До Львова професор Лєшек Бальцерович прибув на запрошення вченої ради Національного університету «Львівська політехніка». Економіст-реформатор до цього дня був почесним доктором 29 провідних університетів світу. 30-тим «Doctor Honoris Causa» він став у «Львівській політехніці», де з цієї нагоди відбулося урочисте засідання вченої ради університету.
Пан Бальцерович – людина комунікабельна, з почуттям гумору. Подивившись на мармурову плиту, де вкарбовані імена почесних докторів «Львівської політехніки», він промовив: «Така компанія мене цілком влаштовує...».
А ще гречно визнав, що у 1990-ті роки поляки приїздили в Україну на закупи. Скуповували продукти харчування, побутову техніку. Це до питання, якими були стартові умови у двох сусідніх країнах.
Поважного гостя сердечно привітав ректор Національного університету «Львівська політехнік», голова вченої ради професор Юрій Бобало. Він зазначив, що це велика честь для університету мати такого «Doctor Honoris Causa».
Пропозиція щодо присвоєння професору Лєшеку Бальцеровичу цього почесного звання надійшла від Інституту економіки і менеджменту. Днями вона була одноголосно підтримана на засіданні вченої ради «Львівської політехніки».
Зі словом про життєвий і науковий шлях Лешека Бальцеровича на урочистому засіданні виступив директор Інституту економіки і менеджменту «Львівської політехніки» професор Олег Кузьмін. Народився номінант почесного звання 19 січня 1947 року у Ліпно Вроцлавського воєводства. 1970 року він із відзнакою закінчив факультет зовнішньої торгівлі Головної школи планування і статистики у Варшаві (нині це Варшавська вища школа економіки, де Бальцерович працює професором).
У серпні 1989 року президент Польщі Лех Валенса після тривалих пошуків відповідної кандидатури запропонував Лєшеку Бальцеровичу увійти до скдаду першого уряду, сформованого «Солідарністю», і очолити економічні реформи у Польщі на посаді віце-прем'єр-міністра і міністра фінансів. «План Бальцеровича» передбачав суворе обмеження інфляції, приведення до рівноваги державного бюджету, переведення усіх сфер економіки на ринкові відносини. Під час втілення плану відбулося тимчасове падіння виробництва. Зростання економіки розпочалося 1992 року.
З великим інтересом присутні на засіданні вислухали інаугураційну промову Лєшека Бальцеровича. Зокрема, він наголосив: «Львівська політехніка» має великі традиції. Тут працювали вчені зі світовим ім'ям, зокрема, математик Стефан Банах. Моя докторська дисертація пов'язана з технікою, з технічним прогресом. У свою команду я набирав не політиків, а математиків, фізиків, інженерів, тобто технічних фахівців. Знав, що голова у них працює добре і не зіпсута соціалістичними ідеями...»
Після цього Лєшек Бальцерович склав присягу почесного доктора Львівської політехніки. Ректор університету Юрій Бобало під оплески присутніх вручив йому відповідні документи. У виконанні студентського хору урочисто прозвучав гімн «Гаудеамус».
Польського гостя, який влився у академічне товариство Львівської політехніки, привітали генеральний консул Республіки Польща у Львові професор Ярослав Дрозд, заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Підлісний, директор департаменту містобудування Львівської міськради Андрій Павлів. Після завершення урочистого засідання професор Лєшек Бальцерович зустрівся з журналістами.
На запитання про те, чи не погодився б він на пропозицію стати консультантом уряду України, відповів жартома: «Я і так працюю, я і так консультую, а посада мене не цікавить».
Він сказав, що від 1991 року постійно буває в Україні, і цей уряд вважає найкращим за всі попередні уряди. На думку Бальцеровича, керівництво Нацбанку України даремно критикують за надто високу кредитну ставку. Саме так і має бути в умовах високого рівня інфляції.
Було серед інших і запитання щодо реформування вищої освіти в Україні. На це Лєшек Бальцерович відповів так: «Не можна очікувати поки гроші на освіту і науку прийдуть згори, тобто від держави. Більше фінансової самостійності і фінансової самодіяльності! Університети, насамперед технічні, у стані отримувати фінансові надходження ззовні, якщо мають добрі наукові проекти і технічні пропозиції. Має бути конкуренція не лише поміж підприємствами, а й вищими навчальними закладами. Чому у США найкращі у світі університети? Та тому, що там поміж ними точиться постійна конкуренція, а це – рушій прогресу».
Одна із журналісток запитала у ректора «Львівської політехніки» Юрія Бобала про те, які обов'язки має почесний професор «Львівської політехніки». Відповідь була лаконічною: «Працювати на позитивний імідж нашого університету!».
Ректор повідомив також, що надходять пропозиції про присвоєння звання почесного професора Львівської політехніки екс-президенту Польщі Александрові Кваснєвському.
Про це повідомили сьогодні, 2 червня, «Щоденному Львову», в прес-службі національного університету «Львівська політехніка».