12:49 30 травня 2023 р.
.
- відсутністю апетиту;
- нудотою та/або блюванням;
- збільшеною частотою дефекації;
- рідкими випорожненнями з сильним неприємним запахом;
- болем в животі, який у немовлят проявляється частим піджиманням ніжок.
Пронос небезпечний тим, що може призвести до зневоднення. Тоді дитина стає млявою, слабкою, в неї змінюється колір шкіри з блідо-рожевого на сіруватий. Губи та язик стають сухі, кількість сечі різко зменшується або виділення цілком відсутні.
Причини проносу в дітей
Травлення може порушуватись з різних причин. Найчастіше в дитячому віці діарею викликає:
- перенесений/тривалий стрес;
- бактеріальні або вірусні інфекції;
- неправильне харчування, яке не відповідає віку або порушує санітарні вимоги.
Часом у новонароджених зустрічаються зелені випорожнення. Це може бути пов’язано з виходом первородного калу (меконію), рідким маложирним грудним молоком, переходом на іншу молочну суміш.
Попередження діареї в дитячому віці
В першу чергу потрібно дотримуватись рекомендацій, які надає МОЗ України та ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я). Згідно з їх заявками для дитини перші 6 місяців життя найкраща їжа — це грудне молоко. У старшому віці дітей потрібно привчати:
- перед столом обов’язково мити руки з милом;
- вживати лише помиту та за необхідності оброблену їжу;
- не пити сиру воду, а лише кип’ячену або фільтровану;
- не їсти недозрілі овочі, фрукти, ягоди;
- обмежити вживання жировмісних та солодких продуктів.
Батькам, діти яких часто хворіють на різні респіраторні захворювання, сімейний лікар може призначити вакцинацію. Також педіатри часто рекомендують Ентерол для дітей, який згідно з показаннями може застосовуватись при різних видах діареї. Детальніше про препарат читайте за посиланням https://enterol.ua/enterol-dtyam/.
Коли в першу чергу потрібна медична допомога?
Здебільшого діарея лікується вдома і не потребує спеціалізованого медичного втручання. Проте в деяких випадках потрібно викликати швидку медичну допомогу, особливо якщо:
- в калі дитини помітні сліди крові;
- крім проносу відмічається висока температура, бліда шкіра, тремтіння тіла, прояви зневоднення.
При подібних симптомах дитину здебільшого шпиталізують, здійснюють відповідні лабораторні та інструментальні дослідження. Лікування призначається згідно з встановленим діагнозу.
При домашньому лікуванні педіатри здебільшого рекомендують якомога більше пити (простої кип’яченої чи мінеральної води, неміцного чаю), вживати пюре з овочів та фруктів. При небажанні дитини пити, потрібно невеликими порціями давати потроху регідрон (розчин для регідратації). Пиття та їжа повинні мати температуру близьку до тіла дитини. При гарному догляді діти здебільшого доволі швидко долають цей недуг.
Які медикаменти можливо застосовувати при розладах травлення у дитини?
Спочатку необхідно визначити походження діареї - вірусне, бактеріальне чи паразитарне. Здебільшого 80-90% дитячих діарей має вірусне походження (ротавірус, ентеровірус т.і.), а як відомо таких ліків не існує. Саме лікування симптомів досить важливе, щоб попередити зневоднення від частих походів дитини у туалет. Іншою стороною захворювання є ураження вірусом кишкової стінки, що у подальшому може сприяти захворюванням кишківника. У цих випадках вживання сорбентів та антибіотиків недоцільне з точки зору практичної медицини бо ці препарати не впливають на вірус. Єдиним виправданим виходом є вживання пробіотиків, які підвищують бар’єрну функцію слизової кишківника. Таким чином залишилось розібратись хто із пробіотиків буде ефективним: лакто- і біфідобактерії наповнюють кишкову флору в переважній кількості, але не сприяють знешкодженню вірусу, хоча сприяють місцевому імунітету; пробіотичні дріжджі знешкоджують вірус, сприяють процесам відновлення слизової та підтриманню місцевого імунітету, тобто мають більше механізмів впливу на вірус. Останні клінічні настанови з дитячої гастроентерології ЕСПЕГАН від 2022 року містять чисельні рекомендації у широкому застосуванні Сахароміцет буларді СNCM I-745 при діареї різного походження та її наслідків у якості базової пробіотичної терапії, але не виключає випоювання дітей рідиною та солями електролітів. Здебільшого лікуванням дітей має займатись лікар-педіатр, а нам всього лише дотримуватись його беззаперечного досвіду у лікуванні діареї.