У Львові зафіксували 512 випадків ураження ентеробіозом

Як повідомили сьогодні, 13 жовтня, в прес-службі міськради, за дев’ять місяців 2016 року у Львові зафіксовано 512 випадків ураження ентеробіозом. У тому числі 477 – серед дітей.

Зокрема, серед планово обстежених 9379 львів’ян виявили за дев’ять місяців 107 випадків ентеробіозу, 34 випадки – у дитячих навчальних закладах, 68 – серед школярів. Про це поінформували в міському відділі Львівського обласного лабораторного центру міністерства охорони здоров’я Україниде також розповіли про те, як вберегтися від цього захворювання:

«Ентеробіоз – контактна глистяна інвазія, що  викликається гостриками, з переважною локалізацією паразита у  кишківнику. Захворюваність проявляється кишковими і нервовими розладами.

Джерело інвазії – хвора людина. Заражені люди є безпосередньо небезпечними для оточуючих. Механізм зараження – фекально-оральний, провідний шлях передачі – контактно-побутовий, основним фактором є руки, забруднені яйцями гельмінтів, а також забруднені предмети побуту (дверні ручки, поверхня меблів, кухонного начиння, вікон та підвіконь, посуд, іграшки, дитячі горщики тощо), рідше – забруднені харчові продукти. Можливе зараження дітей в басейнах.

Клінічні прояви ентеробіозу – залежать від інтенсивності зараження.  Основними клінічними симптомами   є біль у животі, ранковий кишковий дискомфорт, нудота, часте оформлене випорожнення до 4 разів на добу. Частіше страждають діти, вони стають примхливими, плаксивими, дратівливими, швидко втомлюються, погано засвоюють корисні навички. Нестійкість уваги, нездатність зосередитися знижує успішність, у дорослих – працездатність.

Ускладення

Розчухування хворими періанальної ділянки призводить до саден, вторинної бактеріальної інфекції шкіри, виникнення дерматитів, що обтяжує перебіг хвороби. До тяжких ускладнень ентеробіозу відносять апендицит, проктит і парапроктит, екземи періанальної ділянки з характерними для них симптомами, болісні вульвіти та вульвовагініти у дівчаток. Ентеробіоз спричинює негативний вплив на реакції поведінки і нервово-психічний розвиток дітей дошкільного віку. Описано випадки непритомності і епілептиформних нападів у дітей.

Профілактика. Умовою успішного лікування є одночасне проведення поряд з терапевтичними заходами усього комплексу профілактичних заходів, що попереджують повторне зараження. Це, перш за все, суворе дотримання особистого гігієнічного режиму. З огляду на високу контагіозність інвазії, обстеженню на ентеробіоз підлягають усі контактні  з хворим особи – усі мають пройти одночасну дегельмінтизацію .

В організованих дитячих колективах профілактика полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних вимог (змінне взуття, промаркований санітарний одяг для робіт, що пов'язані з організацією харчування та промаркований спеціальний одяг для прибирання приміщень) та навчання дітей правил особистої гігієни.

Особливу увагу слід звернути на щоденне вологе прибирання приміщень з використанням мийних та дезінфекційних засобів. Підлогу необхідно мити 2 рази на день (після обіду та наприкінці дня). Столи в ігрових і групових приміщеннях миють  гарячою водою з милом спеціально виділеними для цього промаркованими ганчірками. Генеральне прибирання приміщень проводиться 1 раз на тиждень (наприкінці тижня) з використанням мийних засобів, а з використанням дозволених дезінфекційних засобів – 1 раз на місяць. В  умовах ускладнення епідемічної   ситуації, з метою попередження розповсюдження інфекції проводяться карантинні заходи, у тому числі: миття підлоги приміщень групових осередків 1 раз наприкінці кожного дня, а туалетних – 2 рази на день із застосуванням дозволених до використання в навчальних закладах дезінфекційних засобів.

Рекомендації

Чистота рук – основа успішного лікування. Хворі повинні спати в щільних трусах, щодня їх змінювати; обов'язкове підмивання періанальної ділянки водою з милом на ніч і вранці після сну, щоденне обмивання тіла, купання під душем, особливо вранці; щоденна зміна постільної білизни і її прасування гарячою праскою.

При безумовному і якісному виконанні цих рекомендацій хворий може одужати без медикаментозного лікування. Ретельне проведення санітарно-гігієнічних заходів приводить до ліквідації ентеробіозу в осередку. Для попередження розсіювання яєць гостриків у зовнішньому середовищі і реінвазії під час лікування та в найближчі 3 дні після його закінчення – необхідно особливо ретельно щодня проводити вологе прибирання приміщень з використанням мильно-содового розчину з кип'ятінням ганчірок, здійснювати нагляд за дотриманням дітьми правил особистої гігієни.

Килимові доріжки, паласи, ворсисту тканину диванів, крісел обробляти пилососом і прасувати через вологе ганчір'я гарячою праскою. Іграшки, що піддаються миттю, необхідно мити гарячою (не менше 60 °C) водою з милом або 2% розчином питної соди (у групах для дітей  віком до 1,5 року – 2 рази на день, а у групах для дітей старше 1,5 року – наприкінці дня) з полосканням під проточною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах.

На час проведення місячника оздоровлення від ентеробіозу  в осередках з використання необхідно вилучити:  килими (після камерної обробки); м’яконабивні іграшки (після обробки бактерицидними лампами). Килими щодня підлягають чистці порохотягом один раз на місяць. Їх слід вибивати на вулиці і протирати вологою щіткою.

Під час реєстрації у дітей і персоналу дошкільного навчального закладу  ентеробіозу, потрібно провести комплекс профілактичних  заходів щодо запобігання розповсюдження даного захворювання».