Трускавецький військовий санаторій приймає школярів з Луганщини

Цього разу до мальовничого курортного Трускавця приїхали школярі із села Троїцьке з загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Попаснянської районної ради Луганської області. Це село розташоване майже на самісінькій лінії розмежування сторін і перебуває під постійним прицілом бойовиків, які не гребують постріляти у бік населеного пункту. А від Троїцької школи до тимчасово окупованої території – трохи більше кілометра.

Начальник Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький», полковник Василь Вовчанський, повідомив: «Сьогодні за дорученням керівника Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України генерал-майора медичної служби Андрія Верби ми приймаємо школярів з Троїцької загальноосвітньої школи. Разом із директором школи Мариною Верцановою, декількома батьками та волонтерами до нас прихали 26 діточок різного віку: від першачків до старшокласників. Загалом їхнє перебування у Трускавці розраховане на вісім днів, тому ми підготували їм відпочинкову програму, яка включає крім різноманітних санаторних процедур й культурну складову».

За словами керівника центру, діти з Луганщини знайомляться із Львівщиною. У перші дні вони побували у мальовничих передгір’ях Карпат, покаталися там на санчатах, відвідали розважальне шоу у дельфінарії «Оскар», Дрогобицький драматичний театр, а група дівчат-ентузіасток з Трускавця «Обнімашки» запропонувала їм шоу із мильними бульбашками, що потішило дітлахів. Заплановано для них також відвідування міста Львова та похід у церкву, де вони візьмуть участь у місцевому Богослужінні та подивляться театралізовану виставу «Вертеп».

Директор Троїцької загальноосвітньої школи Марина Верцанова розповіла: «Перед тим, як приїхати у Трускавець наше село сильно обстрілювали і діти ховалися по підвалах. На заняттях у школі тоді вони були дуже похмурі, але жили надією про майбутню подорож на Львівщину. А коли приїхали сюди і побачили, що їх оточують добрі і чуйні люди, вони стали звичайними дітьми, на їхніх обличчях з’явилися посмішки, а в оченятах страх змінився радістю. Нашою школою опікуються волонтери Олена Розвадовська та Сергій Такмазов, які часто в нас бувають. Вони дізналися від школярів про мрію – побачити Україну і поділилися цим із Міністром Оборони України генералом армії України Степаном Полтораком, який й запропонував відвідати військовий санаторій у Трускавці. Ми дуже вдячні всім за цю подорож, адже вдалося хоч трохи відволікти дітей від жахіть війни, які вони переживають вже майже три роки».

Марина Верцанова також нагадала, що до початку бойових дій у школі навчалися близько 100 дітей. Сьогодні їх –  лише 31. Решта разом із батьками виїхали у безпечні місця. Є сім’ї, які переїхали й на Західну Україну. Проте деякі батьки не відпустили своїх дітей у цю подорож, бо бояться, що назад вони не повернуться, адже ворожа пропаганда робить свою справу – там переконують, що Україна силоміць відбере їхніх кровиночок, як тільки буде нагода.

Директор школи також розповіла: «З нами також приїхав й представник батьківського комітету, який потім повідомить всіх батьків, що під час нашої подорожі відбувалося, адже настрій сільських людей залежить від інформації, яку їм передають. Переконана, що після його розповіді де в кого зміниться світогляд. А для дітей це спілкування, розвиток мовних і людських відносин, пізнання України. Я хочу, щоб кожна дитина більше знала свою країну. Вони повинні відчути, що вона велика, що вона єдина, що вони українці».

Зі слів полковника Василя Вовчанського, крім розваг та відпочинку у військовому санаторії діти з Троїцького проходять різноманітні процедури: відвідують сеанси у соляній кімнаті, профілактичні інгаляції, беруть участь у теренкурах, під час яких на вогні готують Карпатський чай тощо. А востмирічна Карина Танасова розповіла: «Мені подобається у Трускавці, тут весело і не чути вибухів. Коли по селу дуже стріляли, ми з батьками нікуди не поїхали, а ховалися у підвалі. Одного разу снаряд влучив у кут нашої хати, тоді постраждала саме моя кімната».

А 15-річний Олександр Мироненко запевнив: «Враження від перебування на Західній Україні дуже хороші. Всюди цікаво: і в дельфінарії, і в театрі, а в студії 3D фотографування було неперевершено. Тут спокійно, затишно. Постійно спілкуюся із батьком, який залишився на Луганщині. Він говорить, що зараз у селі стало спокійніше. 

Ніколи не забуду початок 2015 року. Тоді село дуже сильно постраждало, з підвалів майже не вилазили, лишень, щоб приготувати їсти. Було холодно. Загинули односельці, серед ний був й мій дядько. Одного дня голова сільради домовився із сторонами про припинення вогню і автобусами багато людей евакуювали. Поїхали й ми. Деякий час пожили у діда у іншому селі, теж на Луганщині. А коли ситуація стабілізувалася спочатку батьки повернулися, а згодом і я з бабцею приїхали»

Полковник Василь Вовчанський переконаний, що подорож школярів із села Троїцьке у Західну Україну не розважальна, хоча їм пропонується весь доступний спектр дитячих розваг, – вона набагато глибша, вона має змінити їхню свідомість, діти мають відчути, що вони не самі, що їхня держава велика, а не замикається лише на їхньому селі та біді, у якій опинився український Донбас. Він сподівається, що ця подорож до Трускавця та українські національні традиції запам’ятаються їм на все життя і зігріватимуть у важки хвилини.

Про це повідомив сьогодні, 13 лютого, «Щоденному Львову», підполковник Вадим Бакай з регіонального медіа-центру міністерства оборони.