15:36 2 березня 2023 р.
Донація ооцитів, або донорство яйцеклітин — добровільна передача здоровою жінкою своїх яйцеклітин іншій жінці, власні яйцеклітини якої не підходять для вагітності.
Донація ооцитів відбувається на умовах анонімності, але вона не менш почесна, ніж донорство крові, спинного мозку чи нирки. Для реципієнта, тобто жінки, яка отримує яйцеклітину, це життєво важлива допомога, яка дає змогу їй та її сім'ї здійснити мрію та дати життя дитині.
Коли використовують донорські яйцеклітини?
Донорські яйцеклітини використовуються у програмі ЕКЗ (екстракорпорального запліднення) для запліднення жінок, у яких яйцеклітини для вагітності не підходять. Найчастіше вони не підходять через вікові зміни, оскільки якість яйцеклітин неухильно погіршується після 37 років.
Інші причини:
- передчасне виснаження оваріального резерву;
- низька відповідь на стимуляцію яєчників;
- мала кількість антральних фолікулів (визначається за допомогою УЗД);
- відсутність яєчників;
- спадкова патологія, яка може передатися дитині.
Ефективність ЕКЗ з донорською яйцеклітиною
За статистикою, штучне запліднення з донорським ооцитом ефективніше, ніж зі власним — 55% успішних живонароджень (вік не враховувався, оскільки донорство яйцеклітини доступно лише для молодих жінок). У той час як результатом ЕКЗ із власними яйцеклітинами у жінок 41–42 років стало 12,6% живонароджень, а після 42 років — лише 4,2%.
Вперше успішна вагітність після використання донорської яйцеклітини відбулась у 1984 році. Вже понад десять тисяч дітей з'явилися на світ завдяки донації ооцитів, це дорівнює населенню маленького містечка.
Вимоги до донора яйцеклітин
Жінки, які бажають стати донорами яйцеклітин, проходять всебічне медичне обстеження та співбесіду з лікарем. Ретельний збір анамнезу та докладні дослідження встановлюють їхнє психічне та фізичне здоров'я.
Інші вимоги:
- Вік від 19 до 30 років.
- Наявність власної здорової дитини, народженої без застосування допоміжних репродуктивних технологій.
- Психологічний та соціальний добробут.
- Відсутність дефектів зовнішності.
Як відбувається донація яйцеклітин
Донор отримує ін'єкції гормональних препаратів, які стимулюють суперовуляцію — дозрівання великої кількості яйцеклітин замість однієї, як це відбувається у природному циклі. Процес росту фолікулів контролюється за допомогою ультразвуку. Коли вони готові, жінці вводять препарат, що запускає овуляцію, тобто вихід яйцеклітин з фолікулів.
Через 36 годин під анестезією виконують пункцію яєчників та витягують яйцеклітини. Для цього лікар довгою тонкою голкою проникає до яєчника й аспірує (втягує) фолікулярну рідину з яйцеклітинами. Це відбувається під УЗД-контролем.
На цьому процедуру для донора закінчено.
Як використовують донорські яйцеклітини
Отримані яйцеклітини можуть використовуватись свіжими. У цьому випадку цикли донора та реципієнта попередньо синхронізують, щоб до моменту утворення ембріона та набування їм потрібної стадії ендометрій реципієнта досягнув потрібної товщини.
У лабораторії яйцеклітини запліднюють підготовленою спермою партнера. Через певний час оцінюють утворення ембріонів, дають їм кілька днів «підрости», а тоді переносять до матки реципієнта.
Також яйцеклітини можуть бути заморожені. За допомогою кріоконсервації вони зберігаються як завгодно довго, а щойно з'явиться потреба, їх можна розморозити протягом 40 хвилин. Якщо використовуються кріозбережені яйцеклітини, немає потреби узгоджувати цикли донора та реципієнта.
Вагітність настає, коли ембріон успішно імплантується в ендометрій. Щойно це відбувається, його хоріонічна оболонка починає виробляти гормон ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини). Після перенесення ембріона до матки вичікують два тижні, а тоді діагностують вагітність, виконуючи аналіз на ХГЛ.