МОЗ впровадить у 2019 році електронні медичні записи

Про це повідомили в департаменті охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації, де також пояснили, що електронний медичний запис – це елемент даних про пацієнта, які збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах, якими користується цей заклад. У 2019 році дані про пацієнта будуть передаватись в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою.

Дані про пацієнта можуть збиратися в декількох закладах. Завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, в подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг.

Таким чином вирішується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи, і дуже часто жоден з цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта. Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних.

Завдяки централізованому зберіганню даних МОЗ України та НСЗУ можуть обробляти знеособлені дані для ефективного управління системою охорони здоров’я, НСЗУ може аналізувати дані для управління якістю медичних послуг, дані гарантовано доступні для пацієнта й лікаря, який його обслуговує (доступ до централізованих даних буде незалежно від того, чи працюють сервери в закладі, з якого вносилась інформація, чи є в нього зв’язок з Інтернетом тощо), заклади охорони здоров’я можуть переходити з однієї МІС на іншу без втрати ключових даних, адже ці дані зберігаються в централізованій системі.

Впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, який дозволяє вносити до неї різні набори записів. На першому етапі (початок 2019 року) лікарі, які надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма №25/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.

На другому етапі (середина 2019 року) спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки,  спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також зі середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності.

На третьому етапі (початок 2020 року) стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о).

Кожен окремий електронний медичний запис, який вноситиметьься в інформаційні системи, — це невеликий обсяг інформації, «цеглинка», з яких у подальшому можна будувати виписки, звіти, форми. Прикладами електронних медичних записів можуть бути запис про візит пацієнта з зазначенням кодів ICPC-2 і описом його анамнезу,  запис про рівень цукру в крові як частина результатів аналізів,  запис-спостереження про наявність алергії у пацієнта.

За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти. Одночасно з впровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері.

Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги). Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.