13:38 6 листопада 2013 р.
Фото: radiosvoboda.org
Фінансове неблагополуччя у дитинстві вкорочує в імунних клітинах особливі ділянки ДНК, які захищають молекулу від пошкоджень, що послаблює захист організму від інфекцій, йдеться у статті, опублікованій в журналі Brain, Behavior and Immunity".
Теломери - це кінцеві ділянки хромосом, що знаходяться в ядрі кожної клітини людського організму. Теломери захищають ДНК від пошкоджень і при кожному діленні клітини стають коротшими. Коли їх довжини вже недостатньо для нового поділу, клітина гине.
Довжина теломер в імунних клітинах впливає на ефективність їх роботи, вважають автори статті. "Чим коротше теломери, тим менш функціональні ці клітини", - пояснив керівник дослідження Шелдон Коен (Sheldon Cohen) з університету Карнегі-Меллон у Піттсбурзі (США).
Коен і його колеги набрали 152 добровольці у віці 18-55 років (заплативши їм за участь в експерименті по тисячі доларів). Вони опитували випробовуваних, з'ясовуючи, чи було у їх сім'ї в дитинстві власне житло, що вважається надійним показником рівня доходу. Також випробовувані розповідали, з якого віку вони жили з батьками у власному будинку і чи є у них своє житло зараз. Аналіз крові добровольців показав, що кожен рік, проведений без власного даху над головою у віці до 18 років, вкорочував довжину теломер імунних клітин на 5%.
Крім того, вчені заразили добровольців вірусом, що викликає застуду, закрили на карантин в готелі і протягом 5 днів спостерігали за розвитком хвороби. Вони виявили, що ті випробовувані, у яких було бідне дитинство, легше підхоплювали застуду: кожен рік без власного житла збільшував шанси розвитку захворювання приблизно на 9%.
При цьому на довжину теломер не впливало фінансове благополуччя досліджуваних в дорослому віці, а також безліч інших факторів, таких як вік, стать, раса, вага, нервозність, паління або вживання алкоголю в дорослому житті і фізична активність. Науковці розраховують знайти причини такого взаємозв'язку в наступних роботах.
Соціальні психологи з США та Канади обгрунтували невирішуване протиріччя між успіхом і справедливістю. За їх даними, заможні люди набагато частіше скоюють неетичні вчинки, порівняно з бідними.
Економіст Джордж Акерлоф (чоловік нинішнього керівника ФРС - Джанет Йеллен - ред.) лауреат Нобелівської премії (2001), у книзі "Економіка ідентичності: як наші ідеали і соціальні норми визначають ким ми працюємо, скільки заробляємо і наскільки нещасні" відзначає, що соціокультурні цінності можуть служити прихованою причиною економічної нерівності. У бідних людей звужений спектр мотивації праці. Наслідком такого стану речей може бути їх суперексплуатація.