10:00 10 травня 2018 р.
Сопот на березі Балтійського моря, який майже 60 років асоціюється з міжнародним пісенним фестивалем, сьогодні взяв нову високу ноту – медичну. Тут розбудовують лікувальну бальнеологічну інфраструктуру.
Про це кореспондентові «Щоденного Львова» під час відвідин Сопота повідомила прес-секретар департаменту маркетингу та зв’язків з громадськістю уряду міста Магдалена Чажинська-Яхім: “Розбудовують соляні басейни на базі мінеральної води «Солянка Сопотська». Бальнеологічна лікарня розширює медичну інфраструктуру, пов’язану з водою. Навіть у кемпінгах будують лікувальні басейни”.
“Солянка Сопотська”, пояснили тут, - дуже концентрована мінеральна вода. Це – ропа, яка під природним тиском піднімається на поверхню з 800-метрової глибини і має температуру 18,5 С०. Цю концентровану воду, насичену солями брому і йоду, рекомендують лише для зовнішніх процедур – ванн, інгаляцій.
Показами для ванн є ревматоїдний артрит, спондиліт, хронічні та дегенеративні ревматичні захворювання, хвороби шкіри, а для інгаляцій – хронічна нежить, захворювання горла, носа, гортані, бронхіт, бронхіальна астма, захворювання щитовидної залози.
Для пиття “Солянку Сопотську” треба розбавляти прісною водою в пропорції 1 до 15. Саме таку, готову до вживання воду, можна безкоштовно споживати в бюветі – перед входом в бальнеологічну лікарню.
До 1901 року на місці цього лікувального закладу стояли лазні, які збудував батько сопотської бальнеології – французький лікар Жан Жорж Хаффнер, який служив у війську Наполеона. Під час бонапартистських воєн ескулап, який мав алергію до військової служби, потрапив у Гданьск. Губернатором цього міста, за щасливим збігом обставин, був призначений шкільний товариш Хаффнера - генерал Жан Рапп. За сприяння губернатора, Хаффнер, уже через рік після французької окупації, організував у приміській зоні купальню. Ванни спочатку призначали лише для французьких солдатів, але згодом на соляні процедури почали приїздити цивільні курортники. Цьому, зокрема, сприяло прокладення у 1852 році залізничної гілки до Гданська.
У 1903-04 роках на місці лазень Хаффнера, за проектом міського архітектора Пауля Пухмюллера, збудували бальнеологічну лікарню. Тоді в 48-ми купальних кабінах курортники у спеціальному одязі приймали лікувальні солені ванни.
Але цього для унікальної привабливості курорту було замало. Тому поруч з бальнеологічною лікарнею спорудили найдовший у Європі півкілометровий (512 метрів) дерев’яний мол. У квітні цього року, коли група львівських журналістів була в Сопоті, на мол можна було потрапити безкоштовно. А уже з травня вхід на цей променад – платний. Курортники готові викладати 7,5 злотих за можливість пішки піти в море. У літній сезон на мол, за інформацією уряду міста, продають 1 мільйон квитків.
Представниця Сопотської туристичної організації пояснила, що дерев’яний мол систематично потерпає від морських штормів і потребує регулярного ремонту, на який потрібні гроші. Продаж квитків – добрий спосіб закумулювати гроші не лише на відновлення історичного молу, але й на поповнення міської скарбниці.
Зліва від молу на піщаному узбережжі в стилі ар-деко розкошує п’ятизірковий історичний “Гранд готель”. Його збудували у 20-ті роки ХХ століття для багатіїв-курортників, які «хворіли» на …гру в казино.
- Коли Сопот починав розвиватися як курорт, йому потрібні були великі гроші, - розповіла гід Інка Немчєвська. – Тому місто дуже швидко розрахувалося з приватними власниками казино та монополізувало цей вид розваг, аби увесь дохід від них плив лише у міську скарбницю.
Для затримання гравців і збільшення «азартних» прибутків, які давали головний дохід міському бюджету, на березі моря архітектори Гданської політехніки, за кошти міського бюджету, спроектували готель «Казино» (тепер – “Гранд готель”). Це була головна інвестиція місцевої влади в Сопот у міжвоєнний період.
У цьому готелі вже сьогодні можна відкривати віртуальний музей «мадам Тюссо», з огляду на історичних персон, які за останнє століття зупинялися тут. У люксах 251-253 Адольф Гітлер чекав на падіння Варшави. Під час перебування в готелі його супроводжували високопосадовці Третього рейху - Ріббентроп, Борман, Кейтель та Роммель. У “Гранд готелі” зупинялися Реза Шах Пахлеві та Фідель Кастро, Марлен Дітріх і Ян Кепура, сотні інших відомих людей.
Ще одним місцем для задоволення азартних пристрастей курортників був іподром, який почав працювати наприкінці 19 століття. Столітня традиція допомогла сьогодні перетворити його на іподром найвищого рівня, який має 5 зірок, повідомила прес-секретар департаменту маркетингу та зв’язків з громадськістю уряду міста Сопота Магдалена Чажинська-Яхім.
Вона також нагадала, що в культовому амфітеатрі «Лісова опера», ідеальне акустичне місце для якої у 1909 році відкрив гданський оркестрмейстер, триває музична традиція міжнародних пісенних фестивалів та концертів світових зірок. Ще в 30-ті роки 20-го століття в “Лісовій опері” відбувалися відомі на всю Європу фестивалі вагнерівської музики.
Новітній Сопот продовжує творити речі, які приваблюють сучасних курортників. У 2004 році в місті збудували Кривий дім, які увійшов у туристичні довідники поруч з віденським Хундертвассером та празьким Танцюючим будинком.
Сопот є частиною міської агломерації, разом з Гдинею і Гданськом, що має назву Тримісто.
Довідка Wizz Air
Wizz Air почала виконувати рейси в/з України у 2008 році і зараз пропонує польоти за 32-ма маршрутами з 3-х аеропортів (Львів, Київ (Жуляни) та Харків в 11 європейських країн. Зокрема, зі Львова Wizz Air виконує рейси до Дортмунда, Берліна, Вроцлава, Ґданська, Катовіц, Лондона.
Рейси зі Львова в Ґданськ авіакомпанія виконує двічі на тиждень за цінами від 269 гривень (в один бік, включно з усіма податками, необхідними платежами та однією малою ручною поклажею). Більше інформації на сайті - wizzair.com