12:48 15 жовтня 2015 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Львівські євреї вимагають, щоби при реконструкції юдейського кварталу в центрі Львова та синагоги «Золота Роза», прислухалися до їхньої думки і не здійснювали жодних робіт без їхнього погодження.
Про це сьогодні, 15 жовтня, під час прес-конференції на тему: «Збереження юдейської дільниці в зоні ЮНЕСКО у Львові, обмеженої вулицями Федорова 23-28, Староєврейська, площею Арсенальна та синагогою «Золота Роза», яка відбулася у Львівському прес-клубі, сказав директор представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв, керівник релігійної громади «Турей Загав», директор наукового центру дослідження юдаїки і квартири-музею ім.Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет.
- Діалогу з владою немає. Нам не потрібні на цій території вислови, які стосуються трагічного минулого. Ми хочемо дивитися в майбутнє. І не треба над нами плакати. Ми не просимо плакати над нашими сльозами, над нашими трагедіями. Ми самі зрозуміємо, як нам з тим всім упоратись, - каже він.
Зі слів Мейлаха Шейхета випливає, що був проведений конкурс на відновлення цієї території. І переміг проект, який не влаштовує ортодоксальних євреїв.
Територія юдейської дільниці є надзвичайно важливою для єврейського народу, наголошує директор представництва. А саме - для ортодоксальної єврейської громади, яка жила у Львові впродовж століть, і яка більше, ніж 400 років тому, побудувала цей унікальний комплекс.
- Він включає всі споруди, які є важливими для культового релігійного обряду юдаїзму ортодоксального спрямування. Тому наша організація долучилася до її відновлення ще в 2005 році, - каже Мейлах Шейхет.
За його словами, у 2007 році провели археологічні дослідження, у 2008 отримали лист від голови міста, що він підтримує ці роботи. У 2009 році подалися на грант посла США в Україні, аби створити спеціальну науково обгрунтовану програму збереження юдейської дільниці, та отримали його. Потім звернулися в «Укрзахідпроектреставрація» та виготовили програму регенерації юдейської дільниці, яка була затверджена на всіх рівнях.
- Тому що ми – правозахисна організація, нам було важливо показати, як правильно, дотримуючись законодавства, зберігати історико-культурну спадщину. Ми пройшли всі щаблі, передбачені українським законодавством та міжнародними угодами, - каже він.
Але з 2010 року організацію відсторонили від робіт. За цей час не отримали жадного погодження на будь-які роботи від міської ради, не продовжують оренду приміщення, де відбуваються молитви, не запрошують на жодну нараду, яка стосується цієї дільниці. Все це діється відтоді, як пішла комерціалізація цієї дільниці.
За його словами, перший конфлікт виник через міжнародний конкурс. який не включав у себе вивчення території з точки зору юдейської присутності. Натомість там були вимоги, які вважає необхідними міська рада.
- У 2011 році я дістав погодження на фінансування відновлення цієї території з американського фонду. І при тому, що міськвиконком постійно говорить про те, що немає грошей, що держава не дає грошей, вони відмовилися, - каже Мейлах Шейхет.
За його словами, євреї виступають проти того, щоби ця, сакральна для них, територія, планувалася, як прогулянкова зона, що буде відкрита для загального доступу.
- Це може призвести до конфліктів. Це можуть бути свастики на тих стендах, там будуть гуляти песики, а це територія – свята. Ми не дивимося на ці мури, як на руїни, для нас вони – живі, тут молилися впродовж багатьох століть. А нам там пропонують поставити різні борди, де будуть розповідати про Холокост, - каже він.
Як повідомила старший науковий співробітник ДП «Інститут «Укрзахідпроектреставрація», член міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) Оксана Бойко, ця історія тягнеться вже вісім років.
- Ми були проти того проекту, який переміг. Ним передбачається мощення. Молода людина з іншої країни побачила так. Хоча мені би було цікаво побачити, що є і під землею, - каже вона.
Проте, за її словами, найбільша проблема відновлення єврейської дільниці в тому, що кожен елемент дільниці є в різній власності. Якийсь є в комунальній. якийсь – уже в приватній. Тому реставрувати його як єдиний комплекс неможливо.
На думку начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілії Онищенко-Швець, конфлікту навколо юдейського кварталу та руїн синагоги «Золота Роза» немає. Є – діалог.
- Не обов’язково, що проект, який виграв конкурс, буде реалізованим. Адже це – конкурс ідей, він притягує увагу архітекторів з усього світу. Навіть якщо вони й не беруть участі в конкурсі, то вони читають конкурсні умови і думають, де той Львів є, - заспокоює вона світове єврейство.
За її словами, пересічні львів’яни не знають, де зрозташована синагога "Золота Роза". Це краще знають туристи, тому що їх туди водять.
- Це простір для туристів, а не для львів’ян. Ми питали мешканців, які живуть там, що вони хочуть там бачити. Люди вважали, що треба ознакувати більшість споруд, - каже Лілія Онищенко.
Вона наголосила, що зараз міська влада зможе реалізувати тільки частину проекту єврейської дільниці, яка прилягає до стіни синагоги.
- Це територія, де розташовувався будинок знань Бейт Гамідраш, та двір між Бейт Гамідрашем та синагогою. Від синагоги залишилися руїни, які у вісімдесятих намагалися законсервувати. Тепер маємо ці наслідки, - каже вона.