Відкриття століття: у Львові вперше прозвучать мініопери Довбуш і Біла циганка (відео)

Про це під час презентації у Львівському пресклубі проєкту «Порфирій Бажанський. Від рукопису до аудіосеріалу» повідомив його директор Тарас Демко. Проєкт розпочато кілька місяців тому за підтримки Українського культурного фонду, пише Dailylviv.

- У рамках стратегії Ukraine Live ми робимо проєкт, який презентує композитора, про якого всі забули на десятки років. Українська культура досі має багато білих плям. Їх потрібно опрацьовувати. Хочемо також, щоб на телефоні з’явилися подкасти з операми цього композитора. Із надзвичайними звуковими ефектами і в харизматичному виконанні, - наголосив Тарас Демко.

Про те, як в одному з архівів було знайдено рукописи композитора Порфирія Бажанського розповів артистичний директор проєкту Іван Остапович, який, навчаючись у консерваторії, ніколи не чув цього імені:

- Мені постать Бажанського була невідома. Перебуваючи у відділі рукописів Національної бібліотеки імені Стефаника, де є майже вся спадщина галицьких композиторів-священників чи громадських діячів, я шукав тексти Михайла Вербицького і ще одного композитора. Випадково, з підказки працівників бібліотеки, я довідався, що всі вони є в архіві Бажанського, - розповів про історію знахідки Іван Остапович.

За словами артистичного директора проєкту, музикознавці знають про цього композитора. Але назагал його твори не звучать у концертних залах і не входять у хрестоматії з історії української музики.

- Коли я взяв його оперу “Довбуш”, то зауважив нестандартний, некласичний підхід до її компонування. В опері були ремарки, що тут - позначені ноти-”ребра”, а “м’ясо” мають виконавці докласти. Це є тільки накидка, основний каркас. А коли буде виконання, має бути частка контрольованої імпровізації. Я не знав жодного композитора, який би так підходив до свого матеріалу. Було дуже дивно, як він будує музичну форму, музичну структуру. На перший погляд, все таке - нібито кострубате, але є жива жилка незаангажованої класичної школи, композиторського мислення, - наголосив Іван Остапович.

Ще однією особливістю опер Порфирія Бажанського, за словами директора проєкту Тараса Демка, є лібрето, написані народною мовою з гуцульським діалектом.

- На початку 20 століття, коли писали ці опери, відбувалися дискусії стосовно граматики української мови. Граматика була неусталена. Лібрето і сюжет динамічні і не нагадують класичні зразки опер Верді чи Пуччіні, - зазначив директор проєкту.

За його словами, сучасники ставились до Порфирія Бажанського дуже неоднозначно, але він був помітною фігурою. Це підтверджують відгуки відомих особистостей на його твори.

Іван Франко писав рецензії на деякі його роботи. Людкевич про нього відгукувався. Хоча вони ставились до Бажанського неоднозначно, вважали його аматором. У 20-му столітті його намагалися забути. Про нього писали іронічні памфлети, називали музичним сміттям, - каже Тарас Демко.

Але, на його переконання, такі культурні пласти треба відновлювати, щоб знати про все різноманіття української музики.

Іван Остапович порівняв Бажанського з італійськими веристами.

- Був такий напрямок в опері, з реалістичними сюжетами, які інколи брали з газетних заголовків: хтось когось вбив чи зарізав, - пояснив артистичний директор проєкту.

Родзинкою проєкту, як наголосив Тарас Демко, є кілька інноваційних медійних технологій.

- Технологічною родзинкою проєкту є аудіальна сфера. Не лише музика, але й і вимір - радіо, подкасти. Через суворі карантинні обмеження розвиваються технології, які передаватимуть емоції, відчуття, враження. У проєкті використовуємо підхід збагачення звукового матеріалу цифровими декораціями, - зазначив директор проєкту.

Партнер проєкту Radio Skovoroda забезпечуватиме саме цей аудіовимір музики Бажанського, її тиражування в ефірі.

- Важливий момент - відтворити опери і надати їм сучасного звучання. Тут постає питання, настільки буде багато аудіальних декорацій, що має бути головним - твір чи декорації, щоб зацікавити більше людей, - говорить представник Radio Skovoroda Артем Галицький.

У двох операх “Довбуш” та “Біла циганка” братиме участь співачка і учасниця проєкту Лілія Нікітчук.

- Вони за обсягом не є класичними операми, що для сучасного слухача-глядача є легшим для сприйняття. Загалом будуть забирати трохи більше години часу. Коли я отримала музичний матеріал, то зрозуміла, що опера виконуватиметься українською мовою непростою: багато діалектів, старослов’янських слів. Дуже багато цікавих музичних матеріалів: поєднано коломийки, народні наспіви. Матеріал досить складний. Навіть присутня мелодекламація. Це - поєднання жанрів в мініопері. Але ми будемо першовідкривачами, - наголосила співачка.

Іван Остапович додав, що замовлено оркестрування опер, тобто - перекладення фортепіанної партії для оркестру.

- Це робить відомий молодий київський композитор Сергій Вілка. Такі оркестрування він робив і для Харківської опери, і для багатьох інших за кордоном, - розповів Іван Остапович.

- Музичний матеріал опери буде публічно виконаний у Львівському органному залі в червні Ukrainian Festival Orchestra. А до кінця серпня заплановано презентувати аудіосеріал, - повідомив Тарас Демко.

Організатори сподіваються, що цьогорічне літо стане “літом з Бажанським”, коли аудиторія зрідниться з ним і чекатиме на прем’єри.

Довбуш як Казанова: у Львові готують книгу лібрето двох артефактних опер (відео)

Довідка

Порфирій Бажанський - священник УГКЦ, український композитор і теоретик музики, відомий галицький музичний діяч, фольклорист, письменник. Учень Михайла Вербицького. Батько Ольги-Олександри Бажанської-Озаркевич. Народився у 1836 році в селі Белелуя, нині Снятинського району.
1846–1856 рр. навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназіях Станіслава і Чернівців. Закінчив Львівську духовну семінарію. Музики навчався приватно у С. Воробкевича, І. Лаврівського та І. Гуневича.

У 1871—1920 був парохом у Сороках (нині с. Сороки-Львівські) та у Жаб'є (нині с-ще Верховина Івано-Франківської області).

Разом з власними записами видав понад 4 тисячі українських народних мелодій, записаних іншими збирачами фольклору з Галичини: «Русько-народні галицькі мелодії».

Автор мелодрам «Довбуш», «Олеся», «Весілля», «Марічка — татарська бранка з Покуття» та інших музичних творів. Працював для «Руського Народного Театру».

Помер у 1920 році. Похований у родинному гробівці на 59-му полі Личаківського цвинтаря.