У центрі Львова реконструюють балкони

Особливої вишуканості давнім львівським кам’яницям додають балкони, оздоблені вмілими будівничими ажурним мереживом із бетону й чавуну та дерева. Та балконне «мереживо» може бути не лише розкішним  доповненням до довершених архітектурних форм будівель, а й небезпечним для перехожих та самих жителів.

У комунальників руки не доходять

Більшість «мережива» не витримує двобою з часом та безгосподарністю міських комунальних служб і руйнується. Загалом станом аварійних балконів, які стали серйозною загрозою для жителів, комунальники не надто переймаються: у подібних випадках рекомендують бути обачними.

Але як це зробити? Адже оминути небезпечні ділянки не дають змоги тісні тротуари вузеньких вуличок старого міста.

Ускладнює ситуацію припаркований на значній частині тротуарів автотранспорт, поміж яким перехожим доводиться маневрувати. Тож статистика нещасних випадків невтішна. За останні роки кам’яні брили і фрагменти декору серйозно травмували кількох львів’ян.

Чому до ремонтів балконів у комунальників руки не доходять – зрозуміло: катастрофічно бракує коштів. Не поспішають робити це власним коштом і жителі будинків, бо то недешеве задоволення.

– Вартість відновлення одного балкона, – розповідає начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, може коштувати від 25 до 150 тисяч гривень залежно від масштабу та складності робіт. Окремі господарі беруться рятувати їх самотужки. Роблять це, звісно, непрофесійно, бо не кожен має змогу поєднати протиаварійні роботи та збереження стилю, архітектурного обличчя старих кам’яниць. Радше дбають про функціональне використання балкона як додаткової житлової площі своїх помешкань. Як наслідок, над бетонним мереживом балконів виростають жахливі надбудови зі скла й металопластику, пластикової вагонки. А це спотворює екстер’єри давніх пам’яток. Як, приміром, постарався власник помешкання у будинку 1911 року на вулиці Кривоноса, 33, де колись мешкала відома письменниця Ірина Вільде, замінивши старовинний балкон пластиковою конструкцією.  

– Власник, – каже Лілія Онищенко, – вирішив зашити балкон пластиковими конструкціями. Його оштрафували і дали час привести балкон до попереднього стану. 

Недешеве задоволення

Аби подібні ситуації не повторювалися, міській владі Львова щодо порятунку балконів віднедавна посильну допомогу надає Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. У 2012 році спільно за кошти міської влади та німецьких реставраторів (видатки кошторису ділять порівну) і посильного внеску мешканців (500 гривень із квартири) відремонтували 11 балконів.

А торік реставратори розпочали відновлювати 17 балконів у дванадцяти будинках старої частини Львова. Загальна вартість договорів – понад мільйон гривень.

До відновлення залучені фахівці п’яти реставраційних фірм. А координує діяльність архітектор проекту GIZ Анна-Марія Роте.

Найцінніший об’єкт торішньої програми реставрації балконів – дерев’яний еркер на вулиці Дорошенка, 6 – один із двох дерев’яних еркерів, що збереглися у Львові. Збудований у ХІХ столітті, він складається з кам’яної плити з кронштейнами та дерев’яного верху. 

Еркер демонтовано і розпочато роботи з реставрації його дерев’яної частини. Відновлення цього складного і, водноча, цікавого об’єкта обійдеться, за словами Лілії Онищенко, недешево – приблизно 190 тисяч гривень.

– Реставрація балконів – дуже складний процес, адже вони – як маленька модель цілої будівлі, що складається з багатьох матеріалів, кожен з яких потребує свого фахівця, – розповідає архітектор проекту GIZ Анна-Марія Роте, яка супроводжує реставраційні роботи. – Нерідко до відновлення балкона доводиться залучати цілу команду спеціалістів – каменярів, інженерів, ковалів, ливарів. Приміром, над еркером на Дорошенка, 6, працюють спеціалісти з каменю та дерева. Головне завдання реставраторів – максимально зберегти історичний дерев’яний матеріал і захистити його від шкідників та вологи.

Тож оновлене балконне «мереживо» не лише не буде загрозою для перехожих і його використовуватимуть за призначенням. Воно знову стане окрасою архітектурних пам’яток. А вже навесні мешканці перетворять ці архітектурні міні-шедеври у розкішні квіткові оази.

Про це розповіла в публікації «У Львові взялися за реконструкцію балконів у будинках історичного центру. Мільйон на порятунок кам’яного мережива», розміщеній в «Урядовому кур’єрі» в четвер, Оксана Мельник.

Як повідомляв «ЩЛ», у Львові наприкінці осені взялися реставрувати балкони.