18:40 26 серпня 2016 р.
Фото: скріншот з «YouTube»
Храм Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього та святого Йосифа в Підгірцях на Львівщині показали з висоти пташиного польоту.
Відеозапис розмістила «Vnebo.com.ua Аерозйомка» на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook», де також повідомили: «Це дивовижне місце знаходиться в Підгірцях у Львівській області України. Навіть з висоти польоту дрона видно, що храм потребує допомоги. В будівлі вкрай необхідна заміна вікон. Старі рами прогнили, крізь них вода потрапляє всередину та знищує розпис».
Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа збудували в Підгірцях у 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році.
Храм є мурований з цегли у формі ротонди (круга) і його висота сягає 27 метрів. Фасадна сторона храму є ширшою за саму ротонду і являє собою 14-колонний портик (8 колон в першому та 6 в другому ряду), а з півдня до ротонди прибудовані прилеглі приміщення.
Портик величає напис «ІN CULTUM DOMINI DEI NOSTRI EXODI X» (в перекладі означає «НА СЛАВУ ГОСПОДА БОГА НАШОГО»), на фронтоні – гієрограми Христа, Матері Божої і святого Йосипа.
Автором скульптур, які розташовані на портику є Себастіан Фесінгер. Зокрема, це скульптури архангела Рафаїла, святого Ігнатія Лойоли (фігуру Лойоли втрачено під час Другої світової війни внаслідок обстрілу), святого Петра, невідомої святої (брак атрибуту), святого Йосифа, святої Анни з малою Матір’ю Божою, святого Вацлава і святого Онуфрія.
Багатий художній вистрій інтер'єру є роботою колективною. Частини поблизу вівтаря вималювали в 1765-1766 роках Лукаш Смуглевич зі сином Антонієм. Відповідно до цього шаблону роботи продовжували жовківські художники Дем'ян, Войцех, Константин та Микола, а також ще двоє львів’ян – Гургилевич та Витанецький.
Під роком 1765 занотовані також два художники василіянські, одним з них, можливо був Якуб Гловацький. Предмети столярні та різьблені, зокрема амвон і галерею хорів виконав у 1761-1765 роках Мартин Твардовський з Микулинців, двері – столяр з Олеська Амброзій Пньовський.
Останній парох Владіслав Манастерський поїхав з Підгірців у серпні 1845 року. Предмети з інтер'єру церкви були частково вивезені, частково розпорошені. У 1915 році храм втратив дзвони, однак вдалося врятувати мідне покриття купола перед реквізицією, яка масово проводилася для потреб австрійської армії.
У липні 1944 року артилерійський обстріл пошкодив покриття купола, а також одну з фігур на атику, а потім храм було сплюндровано радянськими солдатами. Був знищений також головний образ вівтаря. Після Другої світової війни в храмі проводилися певні ремонтні роботи. Зокрема, в 1970-х роках відновлено фігуру святого Юзефа на колоні, пошкоджену блискавкою.
Прикро, але радянська влада використовувала храм як склад для пальномастильних матеріалів, фарби й смоли. Це також пошкодило стінопис, сліди смол видно на стінах і до сьогодні.
З 1991 року храм перебуває на балансі Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. З 2013 року духовну опіку над храмом провадить громада Миколая Чарнецького і новомучеників Української греко-католицької церкви. На даний час храм є діючим, однак на реставрацію, як бачимо, коштів не вистачає. Про це повідомили сьогодні, 26 серпня, на порталі «РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України».