18:30 21 липня 2017 р.
Сьогодні у Львові на вулиці Коперника,1 у приміщенні старовинної аптеки, де в 1853 році була винайдена перша в світі гасова лампа, відкрили інтерактивний музей Міколяша «Під золотою зіркою» та кондитерську з історичною атмосферою.
У 2013 році аптеку, що у Львові – на вулиці Коперника, зачинили. Чотири з половиною роки там робили реконструкцію приміщення. Тепер за цією адресою розташований інтерактивний музей Міколяша «Під золотою зіркою» і кондитерська. Це стало першим кроком у ревіталізації відомого за історичними переказами та світлинами у Львові пасажу Міколяша.
Про це сьогодні, під час прес-конференції на тему: «Відкриття у Львові інтерактивного музею Міколяша «Під золотою зіркою», розповів засновник вищезгаданого закладу Андрій Іонов.
За словами Андрія Іонова, коли йому вдалося придбати цей будинок, то він був у жалюгідному стані.
- Поруч тече Полтва. І будинок вже нахилився на 12 сантиметрів через дуже складну гідрогеологію. Він не розвалився тільки тому, що під час будівництва інженери використали монолітну плиту завтовшки один метр, - каже він.
Нові власники приміщення – родина Іонових – замінили каналізаційний колектор, аби стабілізувати будинок. І взялися за ремонт-відновлення приміщення.
- Автентично у приміщенні був дубовий паркет. Мабуть, дуже хороший паркет, гарний. Його товщина – чотири сантиметри. Я ніколи не бачив такого товстого паркету. Проте, під час радянських ремонтів, його просто залили бетонною стяжкою. А коли це робили, то, звісно, й старих меблів ніхто не виносив. Їх залили тією стяжкою сантиметрів на 15. Ми вже здирали ту стяжку. Меблі вдалося відреставрувати. А паркет довелося замінити плиткою, яку купили у Франції, - розповідає Андрій Іонов.
За його словами, перед реконструкцією приміщення, він поставив завдання відтворити дух того часу, коли тут діяла аптека Міколяша.
- Я розумів, що треба відтворити дух. Ідея була така, щоби львів’яни і гості міста могли прийти, ознайомитися і зрозуміти, в якому місті ми всі живемо. Що це місто – з величезними традиціями та величезним надбанням. У нас була ідея – на кшталт інтерактивного музею, - розповів він.
Під час ремонту було багато цікавих історичних і технічних знахідок. Наприклад, Андрій Іонов звернув увагу на величезну мармурову мушлю, в яку колись наливали чисту воду, і трубу за нею.
- Ми ніяк не могли зрозуміти, для чого вона. А, виявляється, на подвір’ї стояв котел та вугільній ямі. І таким чином обігрівали приміщення, - розповідає Андрій Іонов.
Він стверджує, що головний зал музею-кондитерської візуально відтворили за однією-єдиною фотографією, на якій видно паркет, прилавки та меблі.
- Коли почалася реставрація, то від нас почали вимагати реставраційне завдання. Ми змушені були робити аналіз лаку меблів. Зрозуміло, що ці меблі вже покривали звичайним лаком у 50-60 роках минулого століття з якогось лако-фарбового заводу у Львові. Бронзових ламп та латунних ручок вже не було, - розповідає він.
За його словами, реконструкція тривала дуже довго з різних бюрократичних причин. А також тому, що в Україні годі знайти фахівців.
- У нас втрачена культура реставрації. Знайти фахового реставратора дуже-дуже складно. У нас дуже мало людей, які можуть професійно працювати з металом і литвом. Дуже мало людей, які здатні фахово реставрувати меблі. В тому залі є травлені скла. А зробити їх – це великий клопіт. Техніка різьблення по травленому склу втрачена. Якщо різьбити травлене скло, то воно тріскає. Але ж були майстри, які вміли це. Колись, як я ще був дитиною, всі брами Львова мали травлене скло, - поскаржився Андрій Іонов.
Шукаючи золоту середину між збереженням історичної спадщини і комерційною складовою нового закладу, родина Іонових у відновлених приміщеннях вирішила облаштувати інтерактивний музей Міколяша і кав’ярню-кондитерську, де будуть, зокрема, подавати «історичні» напої та страви.
- Аптеку, як фармацевтичний заклад, відкривати тут беззмістовно. Тому що абсолютно змінилося життя та концепція. Якщо у Львові до 1939 року було не більше десяти аптек, і ця була центральною, то зараз мережевих аптек величезна кількість. Але ми вирішили нагадати, що це була аптека, тому на фасаді залишено це слово. А друге слово – кондитерська, тому що Міколяш торгував і шоколадом, і настоянками, і фіточаями, - пояснює власник.
Найцінніші експонати інтерактивного музею – це відреставровані меблі, кілька аутентичних гасових ламп та два оригінальних постери – Галицької крайової виставки 1894 року та лікерів Міколяша.
Історична довідка
На початку сучасної вул. М. Коперника у 1828 р. чеський підприємець Петро Міколяш (Piotr Mikolasch) заснував аптеку «Під золотою зіркою».У
У 1853 р. у старому приміщенні аптеки засвітилася перша в світі гасова (нафтова) лампа, яку винайшли фармацевти Йоган/Ян Зег (Jogann (Jan) Zeh) та Іґнатій Лукашевич (Ignacy Lukasiewicz).
Будинок на вул. Коперника,1 побудований для приміщення нової аптеки в 1892 р. на кошти Кароля Міколяша (Karol Mikolasch), сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца (Jan Schulz).
У 1900 р. аптека Міколяша переростає в акціонерну фірму під назвою "Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка" ("Doktor Mikolasch, Picz, Lewiński & Spólka"). Ця фірма розмістилася в будинку при вул. Коперника, 1.
Будинок на вул. М. Коперника, 1 зведений у стилі історизму з елементами неоренесансу. Будівля - триповерхова, цегляна, тинькована, в плані П-подібна, з двома офіцинами від подвір'я. Внутрішнє планування анфіладно-секційного типу. Перший поверх належав аптеці, другий і третій використовувався як житло. На першому поверсі були розташовані: крамниця, три магазини, дев'ять приміщень аптеки і коридор (Інтерактивний Львів).
Із лікарських форм в аптеках готували настої, відвари, мікстури, краплі, сиропи, чаї, порошки, мазі, свічки, пластирі. Гостра конкуренція спонукала фармацевтів виготовляти також лікувальні вина, мінеральні води, м’ясні бульйони, яринові екстракти, супи в брикетах, косметичні засоби та інше. В аптеку приходили і заради спілкування. Там були столики, де можна було посидіти за філіжанкою кави чи випити келих вина.