09:58 9 листопада 2015 р.
Фото: radiosvoboda.org
Балет «Життя» відтворив у проекті «Ремінісценції.UA» 10 новел з історії України.
Через сучасне мистецтво можна зацікавити історією і варто, переконані учасники львівського балету «Життя». Вони створили мистецький проект, перформанс «Ремінісценції.UA» і пропонують десять новел про складне минуле українського народу, розповідають про українських письменників, художників, науковців, які були знищені репресіями, голодом, війною.
Поєднуючи музику, слова, пластику, хореографію, відеоінсталяцію майже дві години львівські митці розповідають про трагічні сторінки української історії. Валуєвський циркуляр 1863 року, згідно з яким російська імперія заборонила видання книг українською мовою.
Події ХХ століття – Голодомор 30-х років, який забрав життя майже 7 мільйонів українців, Сандармох – карельська земля стала місцем вічного спочинку майже 10 тисяч українців, серед них відомі поети, режисери, науковці, цвіт української нації – Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш, Євген Плужник, Микола Трохименко. Трагічна історія родини Крушельницьких. Трагедія «Розстріляного відродження», а цей термін належить представникові української діаспори Юрієві Лавриненку.
Початком нищення української еліти була весна 1933 року, а тоді у Харкові в будинку «Слова», який називають «крематорій», покінчив з життям письменник Микола Хвильовий, розпочались масові арешти. Репресії чинились проти українських кобзарів.
Було знищено школу українського художника-монументаліста Михайла Бойчука, навчання за кордоном якого фінансував митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Михайло Бойчук був професором Київського художнього інституту. Художник разом зі своїми талановитими учнями Iваном Падалкою та Василем Седляром розстрiляний у 1937 році в Києвi. Яскраві імена шістдесятництва.
Автор мистецького проекту «Ремінісценції.UA», керівник балету «Життя» Ірина Мазур зауважила, що хотіла сучасним мистецтвом, з використанням різноманітних спеціальних ефектів, техніки показати найскладніші сторінки української історії, яку весь радянський період і донині намагаються перекрутити, оббрехати. Митець вважає, що чимало українців не цікавляться власною історією, не роблять з неї жодних висновків, не аналізують, що нині забуті імена чудових українських поетів, художників, драматургів, науковців, які були знищені радянськими репресіями. А ці люди творили світові речі і їхні імена не можуть бути забуті. Ірина Мазур зазначила також:
«Леонтович, син священика, його «Щедрик» співає весь світ, і всі кажуть, що це їхня пісня. Енкаведист попросився у нього переночувати, і о 6-й ранку застрелив сплячого чоловіка. Де межа? Не збережено жодного монументального твору Бойчука...
Хочемо показати, що те, що відбувається на Сході, просто так не сталося, що ми були братські народи і отак раптом посварились. Це була 300 років тотальна русифікація України. Ми від початку заснування балету, а наступного року буде 30 років, завжди займались підняттям українського матеріалу».
Одна із новел у мистецькому проекті присвячена співачці, акторці Ірені Андерс, з дому Яросевич, артистичне псевдо – Рената Богданська. Довший час її називали лише польською акторкою, хоча вона була українкою, але для багатьох українців це ім’я сьогодні невідоме.
Соліст балету «Життя» Володимир Мазур переконаний, що українці мають цікавитись своєю історією, але про неї потрібно говорити мовою фактів і без пафосу, подавати доступно і візуалізовано, щоб викликати емоцію і зацікавлення. Володимир Мазур розповів також: «Настільки ми працювали над серйозним матеріалом, що доводилось збирати всю свою артистичну суть і як губка все це всотувати, переживав з кожним героєм. Кожна новела є своєю історією, яка вимагає віддачі енергії».
Натомість Ірина Мазур зазначила також: «Приходили люди із вдячністю, казали, що навіть не чули окремих імен і це так болить, що українці не вміють пишатись своїм. Ми хотіли показати, яка ми нація, скільки у нас загинуло представників еліти, але еліта не сформована на сьогодні, яка б могла повести за народ. Тому все спрямовано на те, що є чим пишатись, треба спілкуватись з людьми і їх виховувати. Ми під час проекту дізнались, що в неділю після служби в церкві, жінки їхали в села і там мали гуртки для дітей, маємо що наслідувати».
Історично-музичний проект «Ремінісценції.UA» про війну, страх, біль, репресії, смерть, але й водночас про віру, надію, життя, кохання. Про це повідомили сьогодні, 9 листопада, на «Радіо Свобода».