11:30 3 липня 2015 р.
Отець Іван Гальо зі Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви
Фото: tv.ugcc.org.ua
У Національній гвардії впроваджують офіційну посаду для капеланів, аби священики працювали за трудовим договором.
Українські священики закликають унормувати служіння капеланів у зоні АТО. За їхніми словами, під час бойових дій на Донбасі туди їздили більше вісімдесяти греко-католицьких капеланів, а також священики-представники інших християнських конфесій в Україні. Деякі з них не виїжджають на ротацію, а перебувають там увесь час.
Зараз у Національній гвардії впроваджують для капеланів офіційну посаду, аби священик працював за трудовим договором. Однак, на думку деяких представників духовенства, такий механізм може бути ускладнений для тих священиків, що мають військові звання.
Отець Іван Гальо зі Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви поїхав служити в АТО як капелан, залишивши вдома дружину з трьома дітьми. Розповідає: «Перед цим був священиком на Майдані і не міг залишити вірян. Потребу у служінні я усвідомив ще на Майдані, особливо у ті трагічні дні розстрілів, коли хлопці, які були тяжко поранені або помирали, кликали – я чув – священика. Місія священика на війні – бути поряд».
Він провів близько сорока днів на Луганщині. Інший капелан – отець Михайло Коліщак повернувся додому після вже другої ротації на АТО. Бронежилет йому надала церква, гроші на каску зібрали віряни. Працював разом із психологами.
За словами капелана, траплялося спілкуватися з бійцями після виходу з Дебальцевого – частина з них лишилася на передовій і відчувала потребу у підтримці після пережитого стресу. «Хоча військові також часто хочуть поговорити і про ті проблеми, які залишилися вдома, коли вони поїхали на АТО», – зауважив священик. А капелан Української православної автокефальної церкви протоієрей Михайло розповідв, що до того як стати священиком, він сам був військовим – техніком для бронетранспортерів у автомобільній службі.
«У травні при Національній гвардії створили Службу військового духовенства, куди входять представники різних церков», – повідомив її очільник, полковник Олександр Іздебський. За його словами, сьогодні Нацгвардія уклала угоду з представниками п’яти релігійних об’єднань: Української православної церкви Київського та Московського патріархатів, римо- і греко-католиками та мусульманами.
«Зараз формується штат військового духовенства і вирішується питання оплати праці такого священика – оскільки капелан у військовій частині все одно буде підпорядковуватися своєму митрополиту», – зауважив Олександр Іздебський.
«Військовий священик – це буде людина, яка працюватиме за трудовим договором, але буде називатися військовим священиком», – пояснив полковник.
Як зазначив очільник Служби військового духовенства, впродовж цього року при Національній гвардії буде сформована Рада душпастирської опіки для вирішення міжконфесійних питань і взаємодії капеланів та держави. Така організація, за його словами, вже існує при Міноборони.
«Наразі, однак, є питання, які не можна вирішити навіть у рамках того положення міністерства оборони, яке дозволяє капеланам діяти у військових частинах», –повідомив митрополит Іоанн, голова синодального управління духовно-патріотичного виховання Української православної церкви Київського патріархату у Збройних Силах.
«Наприклад, нещодавно закінчив військову кафедру національного університету Тараса Шевченка наш священик, який має стаж служіння, священства – чотирнадцять років. Але він вийшов як офіцер. За яким принципом буде укладатися угода, якщо він є офіцером, він не є світською людиною?, – зауважив священик. – Тому я думаю, що рано чи пізно ми маємо прийти до тої форми, яка існує у країнах Заходу: що всі капелани є військовозобов’язаними, є у штаті військових частин, мають звання і відповідну підготовку із певних військових спеціальностей».
Як приклад такої спеціальності він називає парамедицину (йдеться про екстрену медичну допомогу – ред.) або ветеринарну медицину. Також, за словами представників духовенства, узаконення статусу військового священика дозволить отримувати державну допомогу капеланам, які були поранені, або родинам священиків, які загинули під час бойових дій.
Про це повідомили сьогодні, 3 липня, на «Радіо Свобода».