20:23 21 липня 2017 р.
Андрій Іонов та його родина мають у приватній власності руїни пасажу Міколяша. Без цього їм би не вдалося розпочати роботу з ревіталізації колись дуже відомого пасажу у Львові. Його було зруйновано на самому початку Другої світової війни – у 1939 році, коли на Львів, що тоді був у складі Польщі, впали перші авіабомби.
Про це сьогодні, під час прес-конференції на тему: «Відкриття у Львові інтерактивного музею Міколяша «Під золотою зіркою», повідомив Андрій Іонов.
За його словами, сьогодні він вже має розроблену робочу проектну документацію.
- Головна проблема, яка стримувала можливість відтворення пасажу, полягає у феномені галицької бюрократії. Я не хочу казати скільки я судів пройшов, але я посивів на тих судах. Це був і Вищий господарський суд, і Верховний суд. Зрештою, нам вдалося приватизувати руїни. Уявляєте – руїни в приватній власності? Тому що без приватної власності на руїни ми не могли нічого робити. Подвір’я пасажу складалося з різних клаптиків різних ділянок різних форм власності. І об’єднати їх – це судові процедури, - власник руїн аж сам дивується.
Він каже, що до 2014 року у Львів приїжджали дуже серйозні швейцарські інвестори.
- Це – власники «Давосу». І вони годилися на той момент, це було ще до 2014 року, ще до війни, інвестувати в це подвір’я 70 млн євро. Але зрештою, наша галицька бюрократія зробила так, що вони сказали: «Дякую, нам нічого не треба в цій країні», - згадує він.
Андрій Іонов каже, що пасаж Міколяша – це паралельна пішохідна зона до проспекту Свободи.
- Ми могли би зайти у браму на вулиці Коперника і вийти наскрізно через браму на вулиці Вороного. В цій зоні був ресторан «Кришталевий палац», кав’ярні, магазині, два кінотеатри. Все це було під склом. Дотепер збереглася котельня, яка обігрівала цей простір, - розповідає він.
Краєзнавець Ірина Котлобулатова каже, що пасаж Міколяша збудували вже його нащадки.
- Це цілком заслуга зятя Міколяша, який оцінив використання придбаних земельних ділянок. Там були книгарні, були представництва світових кінофірм, різноманітні товариства там винаймали кімнати. Наприклад, там розташовувалося товариство короткохвильовиків, яке представило у 1932 році перший телевізор. Там був салон «Сітроен», - стверджує вона.
Але в 1939 році під час бомбардування Львова це все стало руїнами.
- У 50 роки з тих уламків, які залишилися після бомбардування пасажу, було побудовано стіну, яка розділила пасаж на кілька частин. Частину пасажу віддали коледжу легкої промисловості. А частина стала двором, який довший час окуповували наркомани, - доповнює Андрій Іонов.
Ставши власником руїн, він вирішив відбудувати знаменитий пасаж. Проте наштовхнувся на опір керівництва освітнього закладу.
- На іншому кінці пасажу є коледж легкої промисловості, який не хоче аби через їхню територію ходили чужі люди. На тому подвір’ї в них зараз спортивний майданчик, який не використовують. І ще поставили фігуру Діви Марії, щоби ми не зайшли туди, - каже Андрій Іонов.
Хоча на цей момент проект реставрації вже прийшов дві містобудівельні ради та має ухвалу Львівської міської ради.
- Ухвалою Львівської міської ради було виділено 300 квадратних метрів з того боку паркана для того, щоби можна було відтворити першу чергу пасажу Міколяша в абрисі або по периметру тої частини конструкції, де був салон «Сітроен» до тієї ділянки, де був ресторан Кришталевий палац. А далі ми наштовхнулися на протидію освітян, тому що вони нічого не хочуть міняти, - пояснює власник руїн.
Утім він переконаний, якщо не йому, то його нащадкам таки вдасться відтворити той незабутній інтерактивний простір пасажу і дух старого Львова.
Довідка
Пасаж Міколяша - торгова галерея, яка була розташована між вулицями Коперніка та Крутою, а з 1903 року – Сенкевіча (нині вул. Вороного). Пасаж важають першим у Львові сецесійним об’єктом. Його будівництво розпочали у 1896-1898, і тривало воно майже шести років. Роботи виконувала архітектурно-будівельна фірма Івана Левинського за проектом Івана Левинського та Альфреда Захаревича.
Пасаж Міколяша мав прізвище людини, яка була генератором ідеї його створення. Починався він з аптеки на Коперніка, 1, яка потім увійшла у склад акціонерного товариства, яке було створено для проекту «Пасаж». Він складався з проходу зі скляним накриттям, з дебаркадером, де були розміщені і ресторани, і кафе, і магазини, і кінотеатр. Між усім цим була крита прогулянково-відпочинкова зона. Взимку відвідувачі Пасажу могли зняти пальто і комфортно прогулюватися територією.