14:37 6 лютого 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Завтра в Господарському суді Києва відбудеться судове засідання за позовом Фонду державного майна України до Львівських облради та облдержадміністрації з вимогою повернути будівлю Львівського палацу мистецтв у власність держави. Дотепер уже відбулося два судових засідання.
Про це сьогодні, 6 лютого, під час прес-конференція на тему: «Львівський палац мистецтв без мистецтв? Чи зможе держава захистити майновий інтерес перед обласною радою в суді?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив координатор ГО «Гармонія і порядок» Дмитро Гудима.
На його переконання, на це приміщення має юридичне право Спілка художників України. Дмитро Гудима дослідив усі документи і каже, що ще в 1975 році Львівський міськвиконком надав дозвіл на проектування та будівництво нині спірного приміщення, а тоді – виставкового залу Спілки художників.
- Щоби вас не вводили в оману слова «міськвиконком» та «виконком обласної ради». Згідно з законодавством, яке діяло в ті часи, всі тодішні виконкоми підпорядковувалися Кабінетові Міністрів і всі кошти, які проходили через ці органи, це були державні кошти, які мали цільове призначення, тобто будівництво цього виставкового залу. Місцеві органи самоврядування з’явилися набагато пізніше, - так пояснює юрист право держави на державне майно.
Але в 1995 році Львівська обласна державна адміністрація своїм розпорядженням внесла будівлю Палацу мистецтв у перелік об’єктів обласної комунальної власності.
- Проте з розпорядження голови облради не зрозуміло, на якій підставі це зроблено. І про цей документ ніхто не знав тривалий час. Свідоцтво про право власності було видане аж у 2007 році. Незрозуміло, чому облрада так довго не реєструвала цей об’єкт, - розповідає Дмитро Гудима.
Також він має пояснення, чому цей об’єкт не потрапив до переліку об’єктів, зазначених у постанові Кабміну України від 1998 року «Про передачу майна творчим спілкам».
- Тому що він дуже довго будувався, його будівництво розпочалося в 1988 році, а завершилося у 1995 рроці. І у Фонді держмайна ніхто не знав про прийняття в експлуатацію цього об’єкту. Лише нещодавно Фонд держмайна дізнався, що без їхнього відома їхнє майно вибуло з їхньої власності і було зареєстроване як об’єкт комунальної власності. Тому не може йти мови про жодне рейдерство. Держава заявляє, що вона за свої кошти будувала об’єкт не для обласної ради, а для Спілки художників, - ще раз наголошує адвокат, що про розпорядження голови Львівської облдержадміністрації ніхто не знав.
З ним погоджується і голова Львівської обласної організації Національної спілки художників України Олег Микита. За його словами, Фонд держмайна з ініціативи Спілки художників України хоче повернути Львівський палац мистецтв у власність спілки.
- Цей палац мистецтв будувався для наших потреб і на наші кошти. Тоді він називався «виставковий комплекс». Планувалося створити потужний виставковий комплекс для представлення художників не тільки Львівської області, але й Закарпаття, Івано-Франківщини та Волині, - стверджує він.
За словами Олега Микити, члени Спілки художників підняли питання приналежності Палацу мистецтв тоді, коли вони виявили, що не мають доступу до виставкових залів, тобто не мають можливості виставляти свої роботи. Він стверджує, що сьогодні тільки 20 відсотків виставкового часу віддають під мистецькі заходи. Все решта – це суцільний гендель. Тобто виставкові зали та територію віддають під різноманітні ярмарки.
- Попереднього директора, Романа Наконечного, звільнили саме це те, що він не знаходив інших видів заробітку, які би були пов’язані з мистецтвом. А натомість також організовував різного виду торгівлю. А нинішній директор, Юрій Гнатковський, проводить там ярмарки різного товару, який до мистецтва не має жодного стосунку. Це якісь одяг, харчі чи ще щось, - обурюється Олег Микита.
Також, за словами голови Львівської обласної організації Національної спілки художників України, частину приміщень Палацу мистецтв уже продано у приватні руки.
Начальник відділу правової та кадрової роботи Львівської обласної ради Андрій Мельник вважає, що Львівський палац мистецтв є власністю львівської територіальної громади. А облрада тільки захищає цю власність. Водночас, він не зміг повідомити, скільки і яких квадратних метрів у будівлі на вулиці Коперника,17 (адреса Палацу мистецтв) було продано, кому, за якою ціною і на яких підставах.
- Загальна площа об’єкту – 8 тисяч 655 метрів. Скільки використовується під мистецтво – я не знаю. Адже за все інше – за функціонування закладу, за його збереження – повинен відповідати директор, - вважає Андрій Мельник.
Натомість він аналізує цю ситуацію з юридичного боку.
- Законодавство з 1990 до 1995 років регулювало різними постановами Кабміну та законами. Існував такий закон України про власність, який передбачав, що до комунальної власності відносяться, в тому числі, і заклади культури. Щодо фінансування, то спочатку його фінансувала держава. А вже потім фінансували з обласного бюджету, - каже Андрій Мельник.
Також він зауважив, що Фонд держмайна мав 25 років, щоби повернути собі власність. Але за цей час жодних таких дій не зробив. А до постанови Кабміну від 1998 року цей об’єкт не потрапив, тому що Спілка художників ним не володіла.
- Вона не могла ним володіти, тому що в цю постанову ввійшло майно, яким володіли творчі спілки на 1991 рік. А Палац мистецтв був добудований у 2015 році, - тому начальник відділу правової та кадрової роботи Львівської обласної ради вважає, що Фонд держмайна не має правових підстав для володінням саме цим будинком у Львові.
До участі у прес-конференції також були запрошені в.о. директора КЗК ЛОР КМЦ «Львівський палац мистецтв» Юрій Гнатюк та начальник західного офісу Держаудитслужби України Роман Кроляк.
Директор палацу мистецтв не прийшов і не пояснив свою точку зору. А ось головний аудитор західного регіону скерував лист, в якому дав відповіді на можливі питання.
У листі повідомлено, що в четвертому кварталі 2013 року у Львівському палаці мистецтв проводилася ревізія діяльності підприємства з 2011року до 2013 року.
«Ревізією виявлено фінансових порушень на суму 140,5 тис. грн., з них: незаконні видатки на оплату праці – 20,2 тис.грн, недоотримання доходів внаслідок реалізації послуг за заниженими цінами – 76,8 тис. грн., від здавання в оренду приміщень – 10,2 тис. грн., не ідображення в обліку та не повернення дебіторської заборгованості за майно, надане в користування в оренду, - 30, 1 тис. грн.», - написано в листі від Державної аудиторської служби України.
Юристи не можуть передбачити, яке рішення прийме завтра суд в Києві. Але на думку Дмитра Гудими, якщо Палац мистецтв перейде до Фонду держмайна, то він його відразу передасть Спілці художників України, для якої палац і будували.
- Картинна галерея увесь час скаржиться, що має тисячі експонатів у своїх фондах, але не має, де виставляти. А тут такі площі є, - каже він.