Національний музей у Львові експонує етномистецтво

Мистецький захід, який організували Львівська академія мистецтв, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у Львові, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Кобринського та громадська організація «Центр суспільних інновацій», відбувається у рамках ХХ Міжнародного пленеру художнього текстилю «Етнокультура – реалії сьогодення». Пленер проходить в рамках міжнародного етномистецького проекту «Екологічний ракурс», автором якого є доцент кафедри художнього текстилю Львівської академії мистецтв Зеновія Шульга.

Проект«Традиція – інтерпретація – трансформація». започатковано 19 років тому, в 1996-му, акцією «Відродимо глинянський килим». А назву він отримав у 1998-му – під час Міжнародного симпозіуму художнього текстилю у Львові. 

Упродовж усіх цих років «Екологічний ракурс» невпинно розвивається, існуючи лише завдяки матеріальній підтримці його учасників та організаторів. Відбуваючись щороку, проект отримав широкий резонанс і має велике  культурне та соціальне значення.

За усю історію його існування відбулися 19 міжнародних пленерів у Карпатах, на Волині та в Галичині, були організовані понад сорок міжнародних художніх виставок – як в Україні, так і за її межами, й проведені десять міжнародних наукових конференцій, видано каталоги виставок. А найголовніше – налагоджені творчі контакти з митцями з України, Польщі, Білорусі,  Молдови, Румунії, Німеччини, Угорщини, Канади, Японії та США.

У виставці, яку  розгорнуто у Національному музеї імені Андрея Шептицького, представлено творчий доробок постійних учасників проекту – Зеновії Шульги, Наталії Дяченко-Забаштої, Галини Забаштої та творчого тандему Оксана Литвин – Ярослав Сахро. Зеновія Шульга – автор гобеленів, килимів, ліжників, театральних завіс, авторських та сценічних костюмів, зокрема – для Львівської опери, Хорової капели України «Думка», ансамблю танцю «Юність», Прикарпатського народного хору «Верховина», хору імені Григорія Верьовки (за етнографічні костюми для цього колективу висувалась на здобуття Національної премії імені Шевченка)…

Наталія Дяченко-Забашта створює гобелени, килими, ліжники, батики, сценічні костюми. Значну кількість робіт виконала за мотивами трипільських артефактів. У сценічних костюмах втілила найбільш виразні особливості народних строїв етнографічних регіонів України. Робила сценічне вбрання, зокрема, для хору імені Верьовки та чоловічого квартету «Явір».

Основні ділянки творчості Галини Забашти – художній текстиль, авторські та сценічні костюми. Робила сценічне вбрання, зокрема, для Раїси Кириченко, тріо «Золоті ключі» та Ніни Матвієнко-солістки, театру сучасної хореографії «Сузір’я Аніко», тріо бандуристок «Вербена», камерного хору «Хрещатик». А подружжя і творчий тандем Оксана Литвин та Ярослава Сахро уже понад двадцять років відомі як дизайнери-модельєри верхнього одягу.

Роботи цих митців демонструють цінність та універсальність традиційної народної культури і підкреслюють її актуальність для сучасного соціуму. При виготовленні тканини застосовують  натуральну сировину – вовну та традиційну техніку ліжникового ткання. Кожен їх твір – індивідуальний шедевр, своєрідне живописне полотно, а для більшого спектру кольору при створенні одягу майстри застосовують барвники натурального походження.

Ретроспективна виставка «Традиція – інтерпретація – трансформація» у Національному музеї поетапно висвітлює грані реалізації проекту «Екологічний ракурс». Одним із ключових її експонатів є гобелен «Дороги» авторства доцента кафедри художнього текстилю і моделювання костюма Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Бойчука Наталії Дяченко-Забашти.

Організатори експозиції зазначили: «Він є матеріалізованим свідоцтвом зусиль, докладених нашими художниками, аби зберегти відомий наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. ткацький осередок у Глинянах на Львівщині. Головна мета виставки – продемонструвати, що етнокультурна України не лише ідентифікує й гуртує, а й перетворюється у потужну духовну зброю, яка мобілізує і робить боротьбу переможною.

Експозиція буде чинною до Дня незалежності України – 24 серпня. Про це повідомили сьогодні, 28 липня, в київському часописі «День».