22:58 6 вересня 2015 р.
Фото: dw.com
Митці вважають, що політичні кордони перешкоджають культурному обміну.
Візові обмеження на кордонах між Україною та ЄС не сприяють культурному розвиткові європейських народів – такої думки дотримуються діячі культури, які дискутували у Львові під час Конгресу культури Східного партнерства. Зокрема, керівник літературної групи «Стан» Ярослав Мінкін розповів: «В Україні всі діляться на тих, хто має і хто не має візи. Чи можу я вільно сісти і поїхати до своїх партнерів і колег у Дрезден – зараз так, але ще донедавна – ні. Може, це звучить дико, але така реальність, я два місці очікував на біометричний паспорт, а ще стільки ж треба чекати на візу до країн Шенгену».
Півтора роки тому Ярослав Мінкін покинув рідний Луганськ і переїхав до Івано-Франківська. Митець узяв участь у Конгресі культури Східного партнерства, котрий пройшов 4-6 вересня у Львові як активний полеміст на тему відкритості кордонів ЄС для культур інших народів.
«Отримати візу, яка дозволить вільно пересуватися Шенгенською зоною, для більшості мешканців сходу України є недосяжною метою, а процедура деколи займає до півроку, – запевняв Ярослав Мінкін на конгресі. – Різниця у свободі пересування мешканців східного і західного регіонів до Європи є колосальною. Я знаю конкретний приклад, коли дитячий колектив із Сєверодонецька їхав у Харків відкривати візу, прочекав там 10 годин і повернувся з нічим. То про який культурний обмін може йтися?
«Без фізичного пересування, без особистої присутності складно пізнавати європейське мистецтво і відкривати для себе іншу культуру, як і розвивати свою. Гадаю, міграція і свобода пересування – це і є справжнім культурним надбанням», – вважає Ярослав Мінкін.
Натомість культурний менеджер із Дрездена та ініціатор багатьох міжнародних проектів в країнах Східної Європи Маркус Ертель під час дискусії у Львові зауважив, що німцідуже мало обізнані з українською культурою і все ще сприймають Україну крізь призму радянської пропаганди - як щось невід’ємне від Росії. «Україна в Європі і в Німеччині зокрема асоціюється з Чорнобилем, з екологічною катастрофою, а тепер і з соціальною катастрофою. Проблема в тому, що всебічному і тісному обміну заважають політичні бар’єри, точніше закриті кордони», – вважає Маркус Ертель.
Хоча відкриття кордонів і потребує політичного рішення, культурні діячі можуть на це впливати, і в результаті »фортеця Європа» може впасти, вважає німецький учасник дискусії. Зокрема, на його думку, організації, фонди і прості громадяни повинні постійно писати петиції на усі європейські рівні з проханням євроінтеграції і скасування візового режиму для українців.
Теми внутрішньої і зовнішньої міграції були актуальними і під час дискусії у Львові. Адже мігранти як носії своєї культури можуть збагатити і доповнити культуру народу, який їх прийняв.
Але для багатьох біженців Європа залишається і надалі неприступною. Маркус Ертель вважає: «У нас 40 відсотків біженців є вихідцями з Балкан, але статус отримали менше відсотка. Великий мінус німецької політики в тому, що біженців розселяють у спеціальні табори. Там вони опиняються у «негативних» ситуаціях, і цей негатив накопичується. Важливо спілкуватися з ними, грати у футбол і пити каву. Якщо біженці вливатимуться у суспільство, тоді не буде проблем ані у них, ані в країни, а буде навіть певна вигода».
«Україна та країни ЄС доволі неефективно використовують той потенціал, той багаж знань і вмінь, який із міграцією приносять їм біженці чи переселенці», – переконаний Ярослав Мінкін. За його словами, переселенці хочуть бути активними, але не знають, як це зробити, а ще гірше, коли вони намагаються розчинитися у суспільстві і не виділятися.
«В Івано-Франківську переселенцям майже нав’язують лекції про прапор України, курси писанкарства, вишивки. Це надто примітивно, бо культура полягає не лише у цьому», – обурюється митець із Луганська.
Переселенці, які приїхали зі Сходу, можуть внести нове бачення у розвиток життя міст на Заході, переконаний Мінкін, їм просто треба дати можливість висловлювати свої думки. Культура ж бо, за його словами, і полягає у тому, коли представники різних груп намагаються додати щось своє у розвиток регіону, роблячи його красивішим, багатшим і комфортнішим.
Цьогорічний Конгрес культур «Східного партнерства» вперше проходив в Україні. Захід зібрав півтисячі діячів мистецтв, менеджерів, аніматорів культури, науковців і громадських організацій із 19 країн світу.
Про це повідомили сьогодні, 6 вересня, в Українській службі «Deutsche Welle».