На «Jazz Bez» у Львові обкурювали зал пахощами

У Львові, а також кількох містах України й Польщі відбувся ювілейний ХV міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez». Проектом керує великий знавець музики Маркіян Іващишин. Завдяки його зусиллям концерти, майстер-класи, джем-сейшени зібрали шанувальників джазу в чотирнадцяти культурних осередках.

У Львові, а також кількох містах України й Польщі відбувся ювілейний ХV міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez». Проектом керує великий знавець музики Маркіян Іващишин. Завдяки його зусиллям концерти, майстер-класи, джем-сейшени зібрали шанувальників джазу в чотирнадцяти культурних осередках. 

Львівські виступи проходили в театрі імені Марії Заньковецької, обласній філармонії, клубі «Picasso» і Народному домі на Левандівці. Особливо добре враження справив проект польського квартету альт-саксофоніста Мацея Обари (Домінік Ваня – фортепіано, Славомир Куркевич – контрабас і Міхал Міскевич – перкусія) у театрі імені Заньковецької. 

Краківська група виконує музику свого лідера – талановитого композитора і соліста. Музиканти утворюють чудовий ансамбль, тонко відчуваючи лікоть одне одного. Кожен віртуозно імпровізує, вставляючи сольні епізоди в довгі, подекуди до 25 хвилин, композиції доволі розмитої структури. Потішила взаємодія з залом, який орієнтується в складній сучасній музиці й уміє її слухати.

Цього ж вечора були ще одні польські гості – однойменні українському квартету учасники «Tango Projekt». До їхнього постійного складу – Веслав Пжондка (лідер, бандонеон), Рафал Карасевич (фортепіано), Збігнев Врабель (контрабас) та Іреніуш Глюк (перкусія) – приєднався відомий польський тенор-саксофоніст Пьотр Барон, який майже щороку бере участь в «Jazz Bez».

Колектив багато років пропагує танго, тож і цього разу прозвучала програма, складена з творів Астора Пьяццолли. Втім, грають вони досить ординарно, накатано, особливо це стосується піаніста, який після попереднього колеги мав досить блідий вигляд…

Наступний концерт – у філармонії. Спершу – індійська етномузика. Група «Saagara» досить відома, її артисти виходили на сцени Карнегі-холу й Сіднейської опери. Імпровізації будувалися здебільшого на різноманітних тембрах і ритмах національних індійських ударних. К.Райя – майстер гри на тавілі, Бгаргхава Галамбі – на мридангу, канджирі й коннаколі.

Особливим ароматом насичена гра скрипаля Майсура Н. Карсіка, який не тільки грає, а й тримає свій інструмент не так, як це заведено в Європі. До речі, перед початком зал обкурили індійськими пахощами.

Їм допомагали дві українські дівчини, які грали на тампурах – своєрідних волинках-органчиках, які видають одноманітні бурдонні акомпануючі співзвуччя. Ще один учасник екзотичного ансамблю, польський кларнетист Вацлав Зімпель, грав в основному на бас-кларнеті, зрідка переходячи на інструмент, який зовні нагадує велику люльку для куріння. 

В індусів усе було натуральне – і довге біле бавовняне вбрання, і прекрасний карнатський музичний стиль, що зрідка поєднується із вдалими бі-боповими інтонаційними ходами.

За ними виступив інтернаціональний квартет, котрий виконує, як вони самі позиціонують, «експресивний фрі-джаз». У його складі авангардний американський альт і тенор-саксофоніст Сабір Матін, берлінський тромбоніст і композитор Йоганнес Бауер, львів'янин-контрабасист Марко Токар і багаторазовий учасник «Jazz Bez» німецький барабанщик Клаус Кюгель. 

Це світова прем'єра спільного проекту джазових метрів. І вона вдалася. Потужні звукові потоки йшли в зал наростаючи, розмаїття гармонійних, ритмічних, тембральних і мелодійних прийомів приголомшувало. 

На жаль, тон вступного слова зробив артистам ведмежу послугу, бо ведуча концерту не розуміє цієї музики і не є її шанувальницею. Звичайно, це не приємні й солодкоголосі Джино Ваннеллі чи Джордж Бенсон. Музика звучала специфічна, з елементами психоделіки, у зал ринуло звукове цунамі.

Наступного дня на Левандівці виступив іще один польський склад – «Bartosz Pernal Quartet» (орган «Hammond», альт-саксофон, тромбон, барабани). Сучасний мейнстрим цей ансамбль грав у Народному домі для всіх охочих безплатно. Концерт зібрав повний зал, усе було демократично й просто. 

Про це повідомили в свіжому номері київського часопису «Дзеркало Тижня. Україна».