Львівські програмісти створили платформу перекладу українською мовою запозичених слів – англіцизмів

Група львівських програмістів з власної ініціативи створила платформу перекладу запозичених слів – англіцизмів, якими рясніє українська мова. Натомість французькою, польською англійські терміни мають аналоги. Тож відтепер кожен може взяти участь у проекті, запропонувавши на платформі «Словотвір» свій варіант перекладу українською запозиченого слова – на кшталт «руфер», «дедлайн», «басейн», «гламур».

Багато задавнених слів, взятих з англійської мови, прижились в українській – шопінг, ріелтер, принтер, тренінг, пароль. Хоч останнє слово має відповідники у польській, «американській» англійській, іспанській, німецькій мовах. Натомість слово «ліфт» має аналоги у польській, німецькій, «американській» англійській. 

«На сьогодні в українській мові є більше тисячі запозичених слів», – говорить один з ініціаторів створення платформи перекладу «Словотвір» Михайло Свистун. 

На платформіє каталог іноземних слів, кожен може запропонувати свій варіант перекладу на українську. Те слово, яке набере найбільше балів і стає аналогом запозиченого. Наприклад, басейн українською пропонується як доріччя, гаджет – штучка, фейк – вигадка, шоу – показ, флешмоб – раптівка, до гламуру – варіантів жодних. 

«Проблема поширена і вона кричуща, вона поширюється з року в рік, таких запозичень набагато більше стає і невідомо, чим закінчиться. Ми можемо років через 5 закінчити народним суржиком. Якщо росіський суржик десь підсвідомо сприймається, як щось відстале, то україно-англійський вважається чимось вищим. Але одне і друге – погано», – наголосив Михайло Свистун.

Пошуком відповідних слів до іноземних займалась українська діаспора. Коли у Радянській Україні в мову запроваджували російські аналоги, то діаспора творила українські слова, на противагу. 

Українці можуть втратити мову

Мовознавець, громадський діяч Оксана Винницька – канадійка, яка мешкає у Львові. Для неї рідна англійська мова, але англіцизми в українській мові сприймає негативно. Причиною того, що сьогодні навіть модним вважається вживати англійські слова в українській є те, що живою українською мовою в Україні постійно послуговується не надто велика кількість громадян, а ще в україномовному середовищі є відчуття неповноцінності і англійські слова додають статусу людині. 

«Коли я виростала в діаспорі, у пластовому середовищі, ми зустрічались з цим явищем – вживання англійських слів. Бо знали українську слабше, вживання англійських слів було природнім, ми їх не українізували. А коли вже працювали з молоддю, дітьми, то шукали, створювали слова, щоб не вживати в українській мові англійських. Було багато цікавих слів, які використовуються. Мене дуже разить, коли в україномовному середовищі на семінарах мені не треба знати української, бо з англійських слів розумію про що мова», – говорить Оксана Винницька.

Як приклад, вона наводить багато розвинених англійських колоній, які втратили свою рідну мову, але так і не навчились говорить правильно англійською. У Франції на державному рівні створена професійні комісія, яка відповідає за чистоту французької мови і фахівці шукають відповідники іноземній мові.

Натомість в Україні словотворення – це ініціатива окремих людей. Але нових слів не вигадують, шукають аналоги вже серед існуючих, кажуть автори проекту.

«Для мене робота над проектом – захоплення, дуже цікава реакція спільноти, процес запустився і сам по собі розвивається. Колеги зацікавлено ставляться до цього проекту, він має зовнішній вигляд привабливий і це підігріває інтерес», – розповів програміст «Словотвору» Роман Думітру.

Те, наскільки засмічена українська мова іноземними словами, можна побачити у Львові на зовнішній рекламі і по назвах крамниць. Втім, в одній із ресторацій замість меню принесуть смакопис.

Автори платформи «Словотвору» не мають на меті віднайти складні для сприйняття слова. Адже розуміють, що популярними стануть окремі українські відповідники.

Про це повідомляється в сьогоднішній публікації Галини Терещук «Замість «селфі» – «себефото», замість «руфер» – «дахоліз» – у Львові розробили «Словотвір» на сайті «Радіо Свобода».

Як інформував «ЩЛ», у Львові IT-фахівці створили «Словотвір» для перекладу іншомовних запозичень українською.