!Фест-руйнації у Львові

Так сказав у відеопрограмі Львівського прес-клубу «Одне питання» Юрій Дубик, архітектор-реставратор, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ "Львівська політехніка" .

«Щоб проілюструвати подібні адаптації, звернемося до інших об’єктів ЮНЕСКО, які ми маємо в Україні. Наприкінці червня на сесії в Камбоджі 16 українських церков на території України і Польщі були зараховані до списку ЮНЕСКО. Рівно через тиждень після цієї події ми відвідували церкву в селі Потелич і вже зустріли групу американських туристів, які дізнавшись з інтернету про ці об’єкти, приїхали дивитися на унікальне явище української культури - українські деревяні церкви. Ці церкви складаються з дерев'яного зрубу, вони покриті гонтям, мають в інтер’єрах збережені унікальні розписи на стінах. Тим вони є цінні туристам»,- наголосив Юрій Дубик.

«Такі самі пам’ятки є у Львові, які належать до списку ЮНЕСКО. Єдина відмінність, що збудовані вони не з дерева, а з кам’яного чи цегляного мурування, у них збережені малярські елементи, унікальні елементи дерев’яної різьби, починаючи з 14 століття і закінчуючи 19 століттям. Цінні вони тим, що зберегли свій аутентичний вигляд.
Пам’ятка означає память: вона до нас доносить інформацію як жили наші предки. І цю інформацію ми повинні донести нашим нащадкам» - зазначив Юрій Дубик.

Те що робить Фест – це вбивство пам’ятки, вважає доцент НУ «Львівська політехніка». Через втрату аутентичності Львів втрачає цінність об’єкту, заради якої він і був зарахований до пам'яток ЮНЕСКО.

В Україні, на думку Ю. Дубика, є багато важелів нормативних, юридичних, аби запобігти цьому процесу. Є низка структур, які відповідють за збереження культурної спадщини – управління охорони історичного середовища ЛМР, управління охорони культурної спадщини ЛОДА, очільники цих структур в Києві і на них покладено обов’язок стежити за дотриманням законодавства як в сфері охорони, так і сфері проведення ремонтних, реставраційних робіт на подібних об’єктах.