09:30 24 жовтня 2017 р.
Фото: radiosvoboda.org
Найбільше раритетів не дорахувалися у фондосховищі Олеського замку.
«З фондів Львівської галереї мистецтв зникли понад півтисячі творів мистецтва. Нестачу, кажуть, виявили під час інвентаризації. Не дорахувалися скульптур, антикварних меблів, монет, глиняних предметів, картин та ікон. Грошову цінність зниклого встановлять фахівці. Та у галереї вже заявляють, що сума може сягати кількох мільйонів доларів», – повідомили сьогодні, 24 жовтня, в «Телевізійній службі новин» каналу «1+1».
21 жовтня Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк повідомив журналісту «Радіо Свобода», що 621 музейний експонат не виявлено у її фондах. Нестачу виявили під час проведення інвентаризації музейних комплексів, які входять у Галерею мистецтв. Найбільше раритетів не дорахувались у фондосховищі Олеського замку. Відтак, дирекція галереї мистецтв звернулась із заявою у поліцію, про це
Зокрема, згідно з результатами інвентаризації, у десяти групах фондів галереї мистецтв не виявлено шість скульптур, зокрема дерев’яної австрійської школи XVIII століття – «Розп’яття», три роботи невідомих майстрів, а це кам’яну скульптуру «Фрагмент різьби по каменю», дерев’яні – «Святий Онуфрій» і «Голова Христа». Серед зниклих робіт і гіпсова скульптура Луїзи Штеренштейн «Жіночий портрет» та бронзова скульптура Юлія Синкевича «Плач». Недорахувались фахівці комісії також вісімнадцять антикварних меблів, а це шафи, столи, стільці, комод, люстра, які періодично експонувались. Не вистачає у фонді семи монет періоду Великого князівства Сигізмунда ІІ, Речі Посполитої, а це XVII-XVIII століття, а також шести творів мистецтва – «Портрета подружжя» Данте Россетті та п’яти робіт невідомих майстрів.
Під час звірення музейних предметів виявлено, що бракує двадцяти чотирьох глиняних предметів – чорної кераміки – славної гаварецької школи, виконаних майстрами. Тридцять дев’ять експонатів із гаварецького фонду не відповідають тим записам, які є у переліку галереї. Тобто, це замінені глечики, макітри, підсвічники, збанки.
Тарас Возняк розповів: «Звірка відбувається по групах зберігання, наприклад, «меблі», ці предмети можуть знаходитись і в Золочівському, і в Олеському замку чи у Львові. За результатами звірки на 18 жовтня 621 музейний предмет відсутній або підмінений іншими, ці експонати різних століть. Ми тільки кількісно оцінили, а наступним етапом може бути виявлення фальшованих предметів, коли предмет автентичний підміняється копією. А це робота складніша, дуже контраверсійна, але залучатимемо фахівців з інших регіонів. З нумізматики не було шість предметів, а тепер звірили і ще одного не виявили на місці».
Найбільше пропало експонатів з Олеського фондосховища. Тим часом головний хранитель музею «Олеський замок», який є відділом Львівської галереї мистецтв, Тетяна Сабодаш звернулась із листом до президента, в якому заявила, що її безпідставно «звинувачують у зникненні монет, у підміні музейних експонатів. Усі пред’явлені мною документи засвідчують, що це є груба фальсифікація, брехня», мовиться у листі працівниці.
Однак Тарас Возняк наголосив: «Коли ми звіряли групу «нумізматики» спеціально возили експерта, який все компетентно розповів. По Олеському замку комісія працювала понад півроку, це дало результат звірки. І підлеглі Сабодаш підписались, що відсутні предмети. Тетяна Сабодаш є зберігач, щодо неї не маю жодних закидів, зі здивуванням побачив таку велику відсутність предметів. Очевидно, що поліція повинна виявити, в який спосіб пропали ці речі».
Наразі триває два досудові слідства щодо зникнення експонатів із фондів Львівської галереї мистецтв. Дирекція галереї зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети
У фондах галереї мистецтв близько 70 тисяч експонатів. Комісія також перевірила наявність у галереї тих предметів, які надавались у попередні роки установою в оренду державним установам і церквам. Кілька ікон постійно представлені у Святоюрському соборі у Львові. Ще раніше, під час попередніх інвентаризацій, працівники галереї виявляли нестачу експонатів у фондах. У 1949 році пропали два твори XVIII століття польської школи живопису, виконані олією на міді – «Христос» і «Святий Христофор». У 1953 буквально з експозиції було вкрадено картину Яна Станiславського «Собоp Михайлівський». У 1991 році з Олеського замку в одну ніч викрадено 14 полотен XVII століття, зокрема й Мартіно Альтомонте «Портрет Корнякта». У 1992 році під час розбійного нападу з галереї мистецтв у Львові злодії вкрали три картини. У 2004 році галерея надала в оренду Міністерству закордонних справ України картину Костянтина Фіногенова «Сіра ялинка» і там вона й пропала. Одну картину Львівській галереї донині не повернула Росія. У 1975 році Санкт-Петербурзька Спілка художників СРСР, а це робота Леоніда Кабачека «Про завтрашній день».
Дирекція Львівської галереї мистецтв зробила третє подання у Нацполіцію Львівщини, повідомивши про зниклі музейні предмети. Адже на сьогодні триває два досудові слідства щодо зникнення експонатів із фондів галереї. На початку цього року поліція порушила кримінальне провадження за зверненням керівника галереї мистецтв за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Тоді було виявлено, що з Музею давньої української книги викрадені понад півтисячі експонатів, зокрема стародруки і рукописи XVI-XХ століть, кириличні видання. Влітку цього року Кам’янко-Буська районна поліція почала досудове розслідування справи щодо зникнення зі збірок галереї частини колекції монет.
Про це повідомило «Радіо Свобода».