11:05 12 квітня 2015 р.
Фото: Українська служба «Deutsche Welle»
Жодні негаразди у країні не здатні скасувати Великодніх святкувань.
Українська служба «Deutsche Welle» розповіла сьогодні, 12 квітня:
«Жодні негаразди у країні не здатні скасувати Великодніх святкувань. Львів у святкові дні традиційно приймає тисячі гостей. Цього року на захід рушив здебільшого столичний турист.
Вулиці прикрашені квітами, а кав’ярні заповнені вщерть – традиційна картина для Львова на найбільше християнське свято. Усі гостели та готелі зазвичай заброньовані ще за кілька тижнів до свят. Складається враження, що все у Львові працює задля створення теплої і затишної атмосфери.
Ярмарок – у розпалі
Великодній ярмарок уже став невід’ємною частино святкування у Львові. Сотня стилізованих дерев’яних будиночків прикрасила центральну алею міста.
«Прошу, заходьте! Дивіться, що є у мене! Може, щось на згадку, для мами, друзів?», – так невимушено майстри заманюють туристів, пропонуючи свій товар.
Тут крам – на різні смаки: писанки, пряники, вишивки, намисто, сувеніри, кераміка ручної роботи і навіть вироби з дорогоцінного каміння. «Ціни, якщо порівнювати з минулорічним ярмарком, не дуже зросли, – каже у розмові з DW продавчиня великодніх пряників Людмила. – Торгівля загалом непогана».
Розмальовані пряники можна придбати від 30 гривень, а от солодкі будиночки стануть уже у 150. Основний наплив туристів продавці чекають у неділю та понеділок, бо здебільшого саме на ці дні приїжджають гості зі столиці та Півдня країни.
«Це той платоспроможний покупець, який зацікавлений придбати одразу кілька подарунків і залишити на ярмарку не одну сотню гривень», – додає Людмила.
Майстри зі Слов’янська
Географія ярмарку уже давно вийшла далеко за межі Західної України – до Львова їдуть виробники навіть зі Сходу. Як, приміром, це уже втретє робить майстер кераміки зі Слов’янська Володимир Бітюков.
«Якщо чесно, то я їду сюди відпочивати душею, а не заробляти, – зізнається Володимир. «Тут надзвичайні люди, і ми за останній рік дуже здружилися. Хоча якщо говорити про заробіток, то у Слов’янську, як не дивно, продажі значно більші», – розповідає чоловік.
Уперше майстер приїхав до Львова минулого року, на запрошення міського голови, який надіслав листа до мерії Слов’янська. «У нас більше сотні виробників кераміки, але наважилися приїхати лише я і мій колега. Інші казали, що там б’ють за російську мову і такі схожі дурниці», – згадує майстер.
Чоловік зізнається, що цьогорічна торгівля не надто прибуткова. «Минулого року ми за один-два дні продали весь найдорожчий товар, а зараз беруть одні дрібниці, хоча ціни у нас зросли лише на 20 відсотків. Але для нас, повторю, заробіток – не пріоритет», – каже Володимир.
Зміна туристичних потоків
Учасники ярмарку, із якими вдалося поговорити «DW», запевняють, що за останній рік кількість іноземних туристів значно скоротилася. Особливо це стосується гостей із Росії.
«О, росіяни – це поодинокі випадки, – розповідає продавчиня медової ятки Ольга. – Колись приїжджало чимало білорусів, поляків було значно більше, а нині це – одиниці, які мають тут родичів».
Водночас побільшало охочих побачити галицькі традиції із Півдня та Сходу країни. Звісно, цей турист не може зрівнятися за платоспроможністю із іноземцями, каже Ольга, але, незважаючи на ситуацію у країні, люди таки їдуть.
«Відважний» гість із Сахаліну
«Бачу у вас чимало пакунків, то що цікавенького придбали на ярмарку», – запитує «DW» у чоловіка, який уважно розглядає кераміку. «Якісь чаї, кави діти набрали, кілька сувенірів», – відповідає російською співрозмовник.
Згодом з’ясовуємо, що Сергій приїхав до Львова із російського Сахаліну. Гість каже, що подорожує з родиною і що Львів обрали свідомо та заздалегідь.
«Я дуже давно не був у Львові. І захотіли приїхати саме на Великдень, – розповідає він. – Хоча жодних родичів тут немає». Чоловік уже вісім років живе та працює на Далекому Сході Росії, але сам із Дніпропетровщини і зберіг громадянство України. Він переконує, що жодних страхів щодо поїздки на Захід не відчував.
«Я добре знаю свій народ і в дурниці з телебачення не вірю, – аргументує Сергій. – У нас на Сахаліні майже кожен другий – з України, ми не віримо тій пропаганді».
Традиційно у Львові заплановані десятки великодніх дійств, майстер-класи та вуличні вистави. Але самі львів’яни здебільшого відзначають це свято у родинному колі, ходячи у гості один до одного, звісно – не з порожніми руками».