Актори львівського театру «І люди, і ляльки» розпочали унікальний творчий експеримент (відео, оновлено)

«Львівський театр розпочав унікальний творчий експеримент. Актори зібрали декорації і вирушили показувати виставу селами. Причому пересуваються театрали винятково за допомогою коней, виставу показують просто з воза, а сплять на природі. Актори лялькового театру кажуть – в таких умовах ще не працювали», – повідомили сьогодні, 30 червня, в «Телевізійній службі новин» каналу «1+1». Подробиці – в його відеосюжеті:

Натомість у київському інтернет-видання «Gazeta.ua» розповіли у вівторок: 

«З 27 по 29 червня львівський театр «І люди, і ляльки» на конях та возах їздили селами Пустомитівського та Перемишлянського районів і безкоштовно виступали перед місцевими мешканцями. Необхідний реманент возили зі собою. Спали у палатках, на відкритому вогні варили їжу. 

Опівдні 29 червня акторів чекали у селі Селисько Пустомитівського району. Зібралося двадцять дітей, стільки ж дорослих. Керівник народного дому в селі Селисько Пустомитівського району Марія Яциків розповіла:

«Про виставу дізналися два тижні тому. Зраділи, бо ж до нас рідко коли хтось навідується. Село маленьке – тільки п'ятеро дітей в школу ходять. В четвертому класі троє учнів, в інших класах – по одному. Старші ходять у Лопушну – три кілометри в одну сторону.

Думали: де акторів будемо приймати. Клуб – в аварійному стані, то ми рідко там вистави проводимо. Минулого року під час стихії дах зірвало. Цілий рік матеріали звозили. Тепер чекаємо робітників, аби полатати.

Акторів вирішили приймати у центрі біля магазину. Шкода тільки, що у будній день приїжджають, а не в неділю. Людей мало, бо усі зараз на сіні працюють».

У селі з'являються підводи, на початку троє вершників. Діти аплодують, підіймаються з лавки, застеленої брезентом. Накрапує дощ, але глядачі не розходяться.

Актори грають виставу «Курячі мрії». Керівник театру Олексій Кравчук спостерігає згори й розповідає:

«У лютому з художником Олексієм Хорошком у муніципальному театрі випускали виставу «Баба Пріся». Нам треба було сіно. Звернулися до начальника управління культури Ірини Магдиш. Вона каже: «У мене є товариш Остан Лунь, який займається кінним туризмом, поїхали до нього».

Приїжджаємо: зима – коні – природа. Все зроблено з любов'ю. Поговорили, взяли сіно, випили по чарці, і у голову прийшла ідея зробити такий мандрівний театр.

Тут немає фонограм, світла, театр повертається до першоджерел. Зараз це дуже важливо, бо війна. Усе, що вкладається у війну, треба вдвічі-втричі більше вкладати у культуру. Тільки тоді буде мир.

Люди отримують мало позитиву. Помітили, що на виставі більше раділи дорослі, особливо бабці».

Актори грають годину. Після вистави чоловік у капелюх збирає гроші. Діти дають по 1-2 грн. Старші – 5-20 грн.

Кравчук веде далі: «Як завершимо вистави, сядемо проаналізуємо, як все пройшло. Треба, аби така практика не відмерла, а розповсюдилася на всю Україну. Наступного разу зі собою треба взяти драматурга, режисера, акторів, музиканта. По кожному селі та місті збирати історії, пісні. Зробити виставу «Україна очима ляльки». З усіма її проблемами, бідами, болями. Після кожної вистави зупиняємося в Остапа. Живемо у наметах, розпалюємо вогнище, варимо їсти, співаємо пісень».

Остап Лунь у вишиванці гладить коня по морді й розповідає: «Шість років займаюся кінним туризмом. Я народився у Львові, все життя там прожив. Мені пощастило, що потрапив на конюшню і зрозумів, яке моє справжнє призначення. Добре, що нам вдається вистави робити безкоштовно. Це пробна акція. Якщо мандрівний театр розвинеться, може, знайдуться меценати. Бо ж треба за щось жити, їсти».

Остап Лунь. Підіймається на коня.Театр відправляється у сусіднє село Товщів. Його там чекають о 15.00».

Про це повідомили сьогодні, 30 червня, в київському інтернет-виданні «Gazeta.ua».

Як інформував «ЩЛ», подорож мандрівного театру «Волоцюги і ляльки» є частиною Першого Міжнародного фестивалю лялькових театрів «І люди, І ляльки», який відбуватиметься у Львові з 3 до 5 липня.