14:15 3 жовтня 2017 р.
Фото: unian.net
Нардепи прийняли в цілому закон, який забезпечить функціонування нового Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції, а також нормативно врегулювала процесуальні механізми в судах.
Як передає кореспондент інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна», за закон про внесення змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство України та інших законодавчих актів (законопроект №6232) проголосували 234 народних депутатів за 226 мінімально необхідних голосів на пленарному засіданні у вівторок. Одним з основних нововведень закону є визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні та введення нового порядку розгляду ним справ.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своїх висновках зазначає, що законопроект спрямований на обмеження кола справ, які підпадають під касацію, що звужує конституційні права суб'єктів судових рішення, і це може привести до значного збільшення кількості випадків оскарження судових рішень національних судів у Європейському суді з прав людини Проект закону передбачає ухвалення рішень палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою Верховного суду.
Колегія може передати справу на розгляд палати, до складу якої входить ця колегія, або об'єднаної палати або Великої палати Верховного Суду, якщо не згодна з практикою правозастосування в таких правовідносинах. Науково-експертне управління вважає: «На нашу думку, запропонований порядок має неоднозначний характер щодо судового органу, який відповідатиме за остаточне рішення в питанні правозастосування, що може призвести до неоднозначності тлумачення судової практики».
Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якої невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. За невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами та інші порушення може бути накладено штраф як примусовий захід.
Згідно з новою редакцією Господарського процесуального кодексу, в системі господарського судочинства діятиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Документ також передбачає перегляд ставок судового збору.
Як зазначають автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці, документ передбачає посилити ролі судового збору, як основного джерела фінансування судової системи. Закон також містить норми, згідно з якими вводиться «електронний суд». Він передбачає функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з текстом законопроекту в редакції профільного комітету, позовні та інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження обов'язково мають зареєстровані у цій системі. Цією ж системою визначаться суддя або колегія суддів для розгляду конкретної справи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами в електронній формі між судами та учасниками процесу, а також фіксації судового процесу та участь сторін процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У цій системі офіційні електронні адреси реєструють адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, держоргани, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного і комунального секторів економіки. Інші особи реєструються в системі добровільно. Головне науково-експертне управління парламенту в своїх висновках висловило зауваження щодо того, що «пропозиція законопроекту щодо створення так званого «електронного суду» потребує більш ґрунтовного вивчення і наразі видається передчасною».
Автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці зазначають, що проект Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, містить новелу – процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного суду в одному з таких справ (наприклад, визначення приблизної справі). Вони також вказують, що Кримінальний кодекс України враховуватиме зміни, що передбачають кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних або підроблених доказів суду, і вивели такі дії в окремий склад злочину.
Про це повідомили сьогодні, 3 жовтня, в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна».