14:18 3 жовтня 2018 р.
На фото: Наталія Мазикіна та Остап Стахів
Фото: Львівський прес-клуб
Відео: Львівський прес-клуб
8 липня 2013 року у Львові у власному помешканні було жорстоко вбито стареньку жінку. Наступного дня за звинуваченням у вбивстві затримали її правнука, Євгена Марченка. І вже шостий рік молодий хлопець перебуває у СІЗО без вироку та очікує, коли ж суд, нарешті, збереться, аби вирішити: винен він – чи ні. І лише один раз на два місяці суд продовжує Євгенові Марченку строк тримання під вартою.
Про це сьогодні, 3 жовтня, під час прес-конференції на тему: «Незаконно ув`язнений Євген Марченко вже понад 5 років сидить у СІЗО без вироку суду. Порушення законодавства України суддями Франківського районного суду», яка відбулася у Львівському прес-клубі, розповіла мати ув`язненого Наталія Мазикіна.
За словами мами, її бабцю вбивали дуже жорстоко. І єдиними підозрюваними у цій справі стали її син, Євген Марченко, та її старенька, 72-річна мама, донька вбитої.
- Може, звинувачували би й мене. Але я того дня була в Карпатах і в мене є купа свідків. У мого сина також є алібі, яке підтверджують свідки. Але їх ніхто не допитував і алібі ніхто не перевіряв. У справі немає ані знаряддя вбивства, ані свідків, які би підтверджували, що це зробив він, - каже вона
Мама стверджує, що на момент, коли її сина затримали, йому було всього 20 років. Він навчався у виші, працював за спеціальністю та отримував допомогу від держави через втрату годувальника (батька). Хлопець забезпечував свої потреби сам, мріяв, мав намір продовжувати навчання за кордоном. Але одного дня його життя різко змінилося. Його звинуватили у вбивстві та розбої з корисливих мотивів. Єдині докази обвинувачення – винен, тому що саме в цей час Євген Марченко купив собі планшет та телефон. На допит до слідчого він прийшов з адвокатом добровільно. Але додому вже не повернувся.
- За ці шість років стан його здоров’я погіршився. Впав суттєво зір, до мінус 4. Там він вже захворів, йому поставили неправильний діагноз. Його так залікували, що він мало не впав в кому. З нього злізала шкіра. Зараз при зрості 185 см важить 57 кілограм. Ми домоглися, аби його оглянули незалежні лікарі. Вони поставили зовсім інший діагноз, ніж лікарів в СІЗО. Я тепер мушу двічі на день ходити туди і носити йому дієтичну їжу. Ми неодноразово клопотали про зміну запобіжного заходу. Нам відмовляють, - розповідає Наталія Мазикіна.
Сьогодні в мами є тільки одна вимога: якщо син винен – то суд має це довести і оголосити вирок, а якщо ні – то випустити на волю. Але – не тримати в камері СІЗО без будь-яких доказів та звинувачень.
- Їх там в крихітній камері сидить 12-14 осіб, без повітря, їх жеруть клопи та кліщі. І ніхто не несе за це відповідальності. А я всі ці роки двічі на день ходжу в СІЗО, як на роботу, й ношу синові дієтичну їжу.
Адвокат Михайло Магарський також вважає, що за п’ять років можна було зібрати докази і винести вирок.
- Усі строки щодо розгляду справи вже давно минули. Ані суд, ані прокуратура не вживають жодних заходів, аби пришвидшити розгляд справи. Прокуратура заперечує проти всіх клопотань захисту, хоча й не пояснює, чому. Таке враження, що завдання прокуратури – тримати людину в слідчому ізоляторі якомога довше. За шість років прокуратура жодного разу не назвала випадків, що Євген перешкоджає слідству чи ухиляється від співпраці. Складається враження, що колегія суддів збирається на засідання тільки для того, аби продовжити строк тримання під вартою. Інших дій, як от допиту свідків чи дослідження доказів, судом не проводиться. Засідання триває 10-15 хвилин. За такий час важко встановити істину. Нам важко сказати, скільки часу підозрюваний може перебувати в СІЗО, тому що немає жодних зацікавлень з боку суду чи прокуратури в здійсненні належного правосуддя, - робить висновки адвокат.
За його словами, юнак перебуває в камері СІЗО тільки тому, що так вважає прокуратура.
- Але це – їхнє суб’єктивне бачення. Прямих доказів, які свідчили про те, що він причетний до злочину, не надано. І в матеріалах справи таких доказів немає, - каже Михайло Магарський.
З досвіду голови проводу ГО «Ідея Нації» Остапа Стахіва, єдиний спосіб пришвидшити розгляд справи, це – зробити її розголос.
- В Україні близько 4 тисячі осіб сидять без вироку суду першої інстанції роками. Ці особи не можуть оскаржити своє перебування там, тому що немає рішення суду. В Україні створено Вищу Раду правосуддя, яка повинна наглядати за законністю, за тим, чи дотримують термінів судових проваджень. Ми неодноразово зверталися до них. Реакції – нуль. Листи повертаються з формулюванням «за безпідставністю звернень». Але як тільки ми починаємо робити шум навколо цього, то справи вирішують упродовж двох-трьох місяців, - говорить Остап Стахів.
Наступне засідання в цій справі призначене на 12 годину 18 жовтня у Франківському районному суді Львова. Мати ув`язненого Наталія Мазикіна просить усіх небайдужих прийти на засідання.
- Коли на суді присутні журналісти та громадські активісти, то судді відразу починають поводитися інакше. Присутність інших осіб відразу дисциплінує їх. Нюрнберзький процес, де було маса свідків і 24 злочинці, тривав 18 місяців. Їх всіх допитали і засудили. А в нас шостий рік – тільки тримання під вартою, - зауважила вона.
За словами Остапа Стахіва, якщо ситуація на судових засіданнях не зміниться і Євгена Марченка триматимуть під вартою без жодних доказів, то активісти будуть проводити законні акції для привернення уваги до цієї справи.
- Чомусь, коли проводиш масові заходи, які до юридичного аспекту справи не мають жодного відношення, то справи починають рухатися. Хоча має бути по-іншому. Все має вирішуватися на судових засіданнях, - вважає Оста Стахів.